Сортувати новини за: датою новини | популярністю | відвідуванню | коментарями | абеткою

Заробляти на захопленнях

Що робити молодій жінці, якщо немає роботи за спеціальністю або є робота, яка не приносить задоволення? Героїні нашого матеріалу розповіли, як завдяки потягу до творчості знайшли справу до душі, яка ще й приносить заробіток.

Одна з майстринь покинула банк заради рукоділля, випускниця вузу, не знайшовши роботи, почала виготовляти прикраси, а працівниця однієї з фірм відводить душу вечорами – створює красу у вільний від роботи час. Історії кожної з наших героїнь різні, але всіх їх об’єднує потяг до істинно жіночого захоплення – рукоділля.

«У кожен шматочок мила вкладаю душу!»

Спілкування з Анею Опанасенко, яка захоплюється миловарінням, вийшло напрочуд душевним і надихаючим. Молода матуся, економіст за фахом, яка працювала до декрету у банківській установі, залишила монотонну роботу заради творчості.

«Розпочиналося все з пошуку подарунків для близьких, у нас традиція – збиратися на свята великою родиною, - розповідає Аня. - Одного разу почала заздалегідь розмірковувати над тим, які подарунки підготувати рідним до Нового року. Тоді й побачила в Інтернеті мило ручної роботи - яке ж воно гарне! Я була у захваті! Спочатку хотіла замовити готове, але потім вирішила спробувати зробити його сама. Це було три роки тому. Взявши за основу дитяче мило, почала готувати за рецептом з Інтернету. Чесно скажу: краще не повторювати цей експеримент! Мило дуже погано приймає аромаолію, вийшло зовсім не те, що я хотіла – суцільний жах! Проте бажання створити справжнє мило стало ще сильнішим і в листопаді 2010 року вперше замовила в Інтернет-магазині спеціальну мильну основу. Придбавши все необхідне, почала творити і так захопилася процесом, що виготовила кілька десятків різноманітних за формою, кольором і запахом шматочків мила! Частину роздарувала, а те, що залишилося, виклала на своїй сторінці у соцмережі vkontakte. І тут почалося! Знайомі були у захваті, почали писати схвальні відгуки і врешті-решт дуже швидко розкупили все».

Загалом, коли Аня пішла у декрет, у неї з’явилося багато вільного часу і неймовірно потягнуло до творчості. При цьому раніше вона взагалі не займалася нічим подібним.

«Спочатку думала, що так у всіх матусь і навіть у знайомих, які народжували дітей, запитувала, чи у них теж з’явився потяг до творчості? Як виявилося, материнство не на всіх так діє», - посміхається наша співрозмовниця.
Ось уже три роки вся сім’я Ані користується лише її милом і не купує магазинного. Адже воно із натуральних інгредієнтів, воно не сушить шкіру, а навпаки – робить її приємною на дотик. Окрім того, майстриня зацікавилася ще й виготовленням бальзамів для губ на основі бджолиного воску, «бомбочок» для ванни тощо.

Потрібно бути фанатом своєї справи!

«Багато хто починає займатися подібною справою лише для того, щоб заробляти, але я вважаю, що це неправильно. Ти повинен настільки любити свою справу, що готовий займатися цим безкоштовно! Тільки так, по-іншому не вийде.
Я дуже хвилююся за кожен свій виріб: чи сподобається покупцю, чи порадує того, кому подарують його. Завжди приділяю увагу упаковці – все повинно бути акуратно, гарно і душевно», - зазначає молода мама.

Свої вироби Аня продає в Інтернеті і на ярмарках. У Кременчуці вони проходять двічі на місяць. Їх майстриня дуже любить, адже такі зустрічі дають можливість особисто поспілкуватися з майстрами, помацати, понюхати і гарно роздивитися будь-який виріб, який припав вам до душі. А ще – це колосальний обмін позитивною енергетикою. Дівчина навіть помітила, що є такі люди, які спеціально приходять на ярмарки, щоб отримати гарний настрій, поговорити, є ті, хто і сам займається творчістю, але не наважується брати участь у ярмарках. Тому вона дуже вдячна за підтримку своєму чоловікові, адже він жодного разу не дорікнув за те, чим вона займається, а навпаки, схвалює потяг дружини до творчості. Неабияк допомагає і старша сестра Катя, саме вона навчила спілкуватися з відвідувачами ярмарку, презентувати свої вироби.

Інгредієнти для своїх виробів Аня купує в Інтернеті, там же спілкується з майстринями зі Спільноти миловарів, разом вони домовляються про спільні покупки, щоб зменшити витрати за доставку товару з іншої країни. Вона замовляла, наприклад, фарбники з Америки, а формочки – з Росії. На виготовлення одного шматочка мила майстриня витрачає в середньому годину і ще 10-20 хвилин. Кожен виріб потребує індивідуального підходу:
«Коли готуюся до чергового ярмарку, то це обов’язково дві-три безсонні ночі, адже потрібно підготувати близько 50 шматочків мила. Вже й до новорічного ярмарку готуюся: буде мило у формі ялиноньок, Снігуроньок, Дідів Морозів, ялинкових прикрас тощо.
А ще я маю досвід проведення майстер-класів для дітей. Останнім часом почала отримувати запрошення від різних творчих об’єднань, мені це цікаво, я залюбки поділюся з іншими своїми знаннями, досвідом».

Хобі переросло у справу життя

Олеся Кузьма почала займатися виготовленням прикрас близько чотирьох років тому. Тоді випускниця столичного вузу довго не могла знайти роботу і багато часу проводила в Інтернеті, періодично натрапляючи на якісь цікаві «штучки», зроблені руками. Крім того, мама увесь час підштовхувала її до занять рукоділлям, надсилаючи електронкою фотографії усіляких поробок.

«Тоді я вперше дізналася про такий вид творчості як валяння з вовни. Мені стало цікаво, а коли випадково побачила у продажу цю вовну і голки для валяння, то одразу ж їх купила! І тут, як кажуть, мене понесло! Хапалася за все одразу – спробувати хотіла все, що тільки можна! Ліпила з полімерної глини, в’язала квіточки, валяла з вовни, плела «повітряні кольє», робила магнітики із блакитної глини… З часом глина відійшла на другий план, почала працювати зі шкірою, потім почала освоювати дріт.

Так і не змогла зупинитися на якійсь техніці. Коли втомлююся від однієї – переключаюся на іншу. Кожна по-своєму цікава і надає різні можливості. Зараз приділяю найбільше уваги виготовленням виробів із дроту і стараюся розвивати цей напрямок. Рідше роблю валяні чи в’язані речі, ще рідше працюю зі шкірою. Наприклад, до Нового року виготовляю не лише прикраси, а й різні милі сувеніри», - розповідає Олеся.

За спеціальністю вона дизайнер одягу й аксесуарів, вчилася у Києві, але за професією ніколи не працювала, а всьому тому, чим зараз займається, навчилася самостійно. Деяку інформацію знаходила в Інтернеті – це були базові, початкові знання. Адже, за її словами, майстрині не охоче діляться тонкощами і секретами своєї справи. Побоюються конкуренції. Тому до іншого вона додумувалася сама.

«З часом хобі переросло у справу життя – зараз у мене є свій невеликий магазинчик у центрі міста, де, окрім уже готових виробів ручної роботи, продаю різноманітні матеріали для творчості. В основному – це намистини і фурнітура для виготовлення біжутерії, вовна для валяння. Тут в основному і проходить увесь творчий процес. Тому, як розумієте, питання - де взяти матеріал? - мене не турбує – усе є під рукою.

Час виготовлення однієї поробки різний і дуже коливається: на щось я можу витратити 30 хвилин, над іншим можу працювати кілька днів – усе залежить від рівня складності. Якщо ж, наприклад, із готових намистин і фурнітури просто зібрати сережки – витрачу близько 5 хвилин.
Займаюся творчістю більшу частину свого робочого дня, але тут усе залежить від натхнення і настрою – інколи можу кілька днів не торкатися інструментів. Єдиного джерела натхнення у мене немає. Мабуть, це все, що викликає у мене емоції, відчуття краси, щастя… Просто в якийсь момент виникає образ, який хочеться втілити…» - пояснює співрозмовниця.

Рукоділля плюс робота

Ольга Заворуєва отримувала вищу освіту за напрямком «Менеджмент», працює не за спеціальністю, а у вільний від роботи час поринає у творчість. Рукоділлям займається близько року, але її гарненькі блокнотики і креативні обкладинки до паспортів уже полонили серця любителів «різних цікавих штучок».

«У серпні минулого року побачила інформацію в Інтернеті, як виготовити листівку Hand Made у техніці скрапбукінг. Дуже сподобалося, вирішила спробувати, потім зацікавилася виготовленням блокнотів, а ще навчилася створювати оригінальні обкладинки на документи у техніці декупаж. На виготовлення одного блокнотика витрачаю два-три вечори. Листівку можна створити за 20-60 хвилин. В основному займаюся виготовленням виробів на замовлення. Також викладаю фотографії робіт в Інтернеті, беру участь у творчих ярмарках не лише у Кременчуці, а й у Кіровограді і Дніпропетровську. Отримую задоволення від того, як реагують покупці на мої блокноти, обкладинки, листівки. Дуже тішуся, коли вони у захваті від плодів моєї творчості», - розповідає Ольга.
На питання: чи не збираєтеся покинути роботу заради рукоділля, майстриня відповіла, що вважає це дуже ризикованим. Адже вироби ручної роботи дорожчі за звичайні і не кожен може дозволити собі їх придбати, тому покупця на свої вироби знайти складніше. Тож і поєднує роботу, яка приносить стабільний прибуток, та улюблене хобі, яке радує душу.

Лілія Самойленко,
"Програма Плюс"


Білки завойовують парки Кременчука

Білки завойовують парки Кременчука
Неподалік Міського палацу культури у парку "Ювілейному" оселилася абсолютно ручна білочка.
Одне "лихо" у тварини - усі гостинці, що їй дають перехожі, відбирають ворони...

Депутати Кременчука просять у влади для окраїн... пересувний банк і аптеку

Міського голову Кременчука Олега Бабаєва закликають зробити пересувний банк, пересувні аптеки й все інше пересувне, що дасть можливість зрівнятися мешканцям віддалених районів міста в отриманні бюджетних послуг з мешканцями центральної частини Кременчука.


Такий заклик оприлюднив під час сесії міської ради 29 жовтня керівник фракції Партії Регіонів Микола Черниш. «Ми можемо проводити паради і робити сквери. Давайте зробимо два, три, чотири автомобілі, щоб з їхньою допомогою можна було надавати послуги з продажу ліків, ощадкаси, аптек. Слід донести послуги до Богом проклятих віддалених районів Кременчука, таких як Ревівка, Третій Занасип, вулиця Петровського, Лашки…» - заявив Микола Черниш.

Інше, про що він сказав, – виносить таку пропозицію хоча б з огляду на те, що міська влада через відсутність коштів не відкриває аптеки у віддалених районах міста, які потрібні мешканцям.

Свою заяву представник фракції ПР у міськраді оприлюднював у розділі «різне», за яким депутатські голосування не відбуваються. Однак Микола Черниш висловив сподівання, що міський голова Олег Бабаєв до його слів дослухається.

Олександр Курилов

Гуртожиток по провулку Олега Кошового. Ремонт робили і не доробили

Мешканці гуртожитку №5, що на провулку О. Кошового у Кременчуці, просять міськвиконком завершити ремонт гуртожитку, який спочатку почали під фанфари, а потім так само успішно закинули.

«Будівельники відремонтували лише один під’їзд гуртожитку, а все інше – не доробили. Тепер у кожній секції гуртожитку є лише один кран з водою на кухні, а душові так і стоять невідремонтовані», - зазначають газеті мешканці гуртожитку.
Редакція «Програми плюс», звісно, порушить це питання, але, вочевидь, громадяни нічого втішного не почують. На ремонт одного під’їзду гуртожитку було витрачено більш ніж мільйон гривень. А далі через відсутність коштів у міському бюджеті ремонтники з підприємства «Легбудпроект», керівник – бізнесмен Сергій Галата, припинили всі роботи.

Тож як довго будівля стоятиме недоремонтованою, мабуть, нікому невідомо.

Олександр Курилов

Кременчужани привезли багато медалей із двох всеукраїнських турнірів із греко-римської боротьби

Три золоті медалі, дві срібні і бронза - з таким результатом повернулися вихованці дитячо-юнацької спортивної школи «Авангард» із турнірів з греко-римської боротьби.

Ерік Шевченко завоював "золото" на всеукраїнських змаганях, які проходили в у Баришівці Київської області. Про це повідомляє офіційний сайт Кременчуцької міської ради.

Найкращими у змаганнях стали також володарі перших місць: Олексій Глушко, спортсмен, що навчається у школі №29 та Владислав Сухозад, учень ЗОШ №22, що у Крюкові.

Школярі ЗОШ №23 Богдан Чорний і Дмитро Крилов вибороли срібні медалі у своїх вікових категоріях.

А третє місце, тобто бронзову медаль завоював Арсен Сичов, учень кременчуцької школи №7) і Ярослав Сороколат, учень гімназії №6.

Мер Кременчука Олег Бабаєв знову хамив журналістам, розповідаючи, як їм працювати

Мер Кременчука Олег Бабаєв знову хамив журналістам, розповідаючи, як їм працювати
Хамські висловлювання та "виклик на килим" отримали сьогодні, 11 жовтня, журналісти трьох найбільших ЗМІ Кременчука, прийшовши висвітлювати традиційну апаратну нараду у міськвиконкомі.

"Не кидайте лайно" - звернуся до головного редактора газети "Програма Плюс" мер Кременчука Олег Бабаєв. Невдоволений градоначальник і журналістами "Кременчуцького Телеграфу". Та найбільше дісталося телеведучій каналу "Візит". Як відомо, Олег Бабаєв рік переслідує власників цього телеканалу, намагаючись відібрати у них телекомпанію.

Через наплив чиновників простим кременчужанам місця на святі не вистачить

Через наплив чиновників простим кременчужанам місця на святі не вистачить
Щонайменше два міських найбільш видовищні заходи, які заплановано провести 29 вересня у Кременчуці пройдуть за режиму обмеженого доступу для мешканців міста. На третій - через те, що він буде у небі, забронювати місце для себе нашим чиновникам не вдається…


Перший такий - військовий парад: урочисте проходження Президентського полку та техніки на площі Перемоги. Все це буде недоступне пересічним кременчужанам, якщо ті не є особливими гостями, чиновниками або депутатами. Причина обмеженого доступу проста. Для розташування глядачів-виборців на площі Перемоги, які б прагнули подивитися парад, немає місця. Площа заставлена вщент й для самої військової техніки теж місця не так і багато. З боку готелю «Кремінь» - величезна ВІП трибуна для особливо поважних персон – наших депутатів й градоначальників. З боку міськвиконкому – величезна сцена для артистів, які виступатимуть тут вечорі.

Пояснення з цього приводу від чиновників міськвиконкому – людям і справді не буде як стати, але побачити військову техніку – бронетранспортери та ракетні тягачі місцевої військової частини можна буде на вулиці Леніна. Вздовж неї усім бажаючим можна буде стояти безперешкодно й ніхто тут перепустки на парад не вимагатиме.

Інше свято обмеженого доступу – реконструкція військових подій 1943 року, яку проводить клуб «Червона зірка». Спочатку планувалося , що побачити цю театральну виставу (після неї на березі Дніпра будуть виступи бійців СБУ з загону «Альфа») зможуть всі бажаючі.
Втім, нині сценарій допуску змінено й напроти території, де має проходити реконструкція вже виросла така ж ВІП трибуна зі стільцями для міської еліти як і на площі Перемоги.

Очікується, що місцеві поважні персони спочатку сидітимуть на трибуні , що біля готелю Кремінь й дивитимуться на військовий парад. А потім від однієї трибуни всі ВІПи плавно переходять до іншої трибуни й там у відповідності до вже отриманих квитків займуть такі ж місця для перегляду реконструкції.

Щодо пересічних глядачів, то поки що важко сказати, як саме вони вміщатимуться і де через зайняту територію.
А от чого наші чиновники не зможуть – так це зайняти місця в небі для перегляду салюту. Причина – у небі ніяк поставити для них трибуну. Тож доступ до його перегляду буде відкритим. Так само площа буде відкритою й для перегляду концерту.
P.S. У відповідності до раніше оприлюднених панів, ВІП глядачів - громадян вищого рангу, яких на відміну від "простолюдинів-кременчужан" запустять на трибуну, буде 700 осіб - депутатів, чиновників, керівників підприємств та колишніх керівників органів КПУ. У самому параді братиме участь 800 військовослужбовців та 20 одиниць техніки. Парад, за раніше оголошеною вказівкою мера Кременчука Олега Бабаєва, буде проведено російською мовою.

Олександр Курилов,

"Програма Плюс"

Про хабарі суд спитає мера Кременчука та його заступників

Про хабарі суд спитає мера Кременчука та його заступників
Свідками у кримінальній справі стосовно вимагання хабарів із мешканців малосімейок прокуратура області викликає міського голову Кременчука Олега Бабаєва та усіх його заступників, що своїми голосами вирішували, надавати людям дозволи на приватизацію чи не надавати. Також свідчити гукають членів громадської комісії при міськвиконкомі.

Хабар вимагали навіть із діда після інсульту

Хабар вимагали навіть  із діда після інсульту
Шестеро свідків нарешті змогли розповісти про те, як із них вимагали гроші за право приватизувати малосімейки. Присутніх журналістів вразила розповідь 65-річної крюків’янки, що віддала останнє зі своєї пенсії та пенсії чоловіка, розбитого інсультом…

Кременчужани побували у місті, де трапляються дива

Кременчужани побували у місті, де трапляються дива
Подружжя з Кременчука відвідало одне з найзагадковіших міст світу - Меджугор'є, що знаходиться на території Боснії і Герцеговини. Ось уже тридцять років вабить до себе туристів-паломників місцина, де шістьом звичайним хорватам являється Богородиця.
   
 

Партнери сайту

 
 
Програма Плюс
 
   
 

У вигляді календаря

«    Січень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

У вигляді списку

Січень 2018 (77)
Грудень 2017 (111)
Листопад 2017 (120)
Жовтень 2017 (131)
Вересень 2017 (100)
Серпень 2017 (127)
 
   
 

Корисні телефони

 
   
   
   
 

Курс валют

 
 
Загружаємо курс доларавід minfin.com.ua…
 
   
   
 

Скачати

 
 
Перейменовані вулиці Кременчука
pereymenovan-vulic-kremenchuka.docx [29.44 Kb] (завантажень: 193)
Заява про реєстрацію бази персональних даних
скачати безкоштовно zayava.doc [252 Kb] (завантажень: 204)

Про доступ до публічної інформації
Закон України
zakon.doc [121.5 Kb] (завантажень: 136)
 
   
 

Партнери сайту


Магаполис



Бизнес-атлас Кременчука
 
Медіа-центр "Репортер"
Тел. для пропозицій: (0536)780879
Разробка сайту web-студія СтроимWeb
Використання опублікованої на сайті інформації у будь-якій формі можливе виключно з посилання на сайт http://rkr.in.ua. Обов’язковим є також посилання у вигляді гіперссилки на сайт «Репортер» http://rkr.in.ua, відкритої для пошукових систем, під час цитування інформації сайту з інших ресурсів.