![]() |
|
Джон Браун:Що найбільше допоможе людині, якщо вона хоче вивчати іноземну мову? Про це ми запитали у волонтера Корпусу миру зі США, який сам вивчає дві мови – російську та українську. Джон Браун також розповів редакції, чим наші студенти відрізняються від американських…
Ірина Скрипко![]() За майже рік свого волонтерства кременчужанка Ірина Скрипко добре підтягнула розмовну німецьку, помандрувала Європою і побачила видатні кінопрем’єри Берлінського фестивалю. Альона ГлазковаЗ її легкої руки старий міський тролейбус став яскраво-зеленим і своїми веселими малюнками закликає кременчужан дбати про довкілля. А гості з інших куточків України повезли з собою такі самі яскраві екоторбинки.
Зараз Альонка Глазкова дарує «друге життя» меблям в офісі громадської організації, що започаткувала в місті ці та інші проекти. Каже: «Балерин із трикутними ногами почала малювати з п’ятирічного віку». Ольга Добриніна:Головною Снігуронькою міста вона була минулого року на відкритті центральної ялинки. Це один із образів, у яких Ольга Добриніна, мати трьох дітей, приходить подарувати радість своїм маленьким глядачам.
Студію вона створила, щойно вийшовши з декрету. Каже: іншого виходу не було. Окрім театру, ніде себе не уявляла. А оскільки в місті театру немає, вона створила свій, поки що маленький. Анна Плаксій:Анна Плаксій, головний редактор телеканалу, працює на «Візиті» з 1995 року. Її сюжети завжди відзначалися витонченістю й інтелігентністю. І мова часто йшла про мистецтво чи інші сфери людської діяльності, де гострі конфлікти відсутні апріорі.
Нині їй випала нелегка доля переживати період тиску. Хто б подумав, що ця тендітна жінка здатна проявити справжні бійцівські якості й домогтися від прокуратури втрутитися в ситуацію, коли влада намагалася позбавити журналістів права на інформацію. Валентин Мельник![]() Його учні вже працюють у таких всесвітньо відомих компаніях, як «Google» і «Facebook», а помітили їх завдяки перемогам на Міжнародних олімпіадах. Учитель інформатики Валентин Мельник переїхав працювати з Олександрії до Кременчука і тепер готує чемпіонів у нашому місті. Щоб потрапити на Міжнародну олімпіаду з інформатики, потрібно пройти досить великий шлях. Перший етап відбору стартує ще восени – найкращих обирають у школах. Далі, на другому етапі, проходить змагання між школами міста або району, після цього - обласний етап і нарешті – всеукраїнський. На Всеукраїнській олімпіаді визначають вісімку найкращих. Потім ця вісімка проходить відбірково-тренувальні збори, які, до речі, цього року відбувалися на базі Кременчуцького педучилища. І вже з цих восьми учасників обирають четвірку найкращих, які представляють державу на Міжнародній олімпіаді. Саме такий шлях пройшли троє учнів Валентина Мельника і всі троє стали призерами 24-ої Міжнародної олімпіади з інформатики, яка у вересні проходила в італійському місті Серміоне. До України юні ерудити привезли одну золоту і дві бронзові медалі. Нагороду найвищого ґатунку здобув Сергій Нагін, який цього року закінчив 11 клас, бронзу вибороли учні обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей при Кременчуцькому педагогічному училищі – Роман Рубаненко і Роман Фурко. Увесь цей шлях до головної перемоги учні, звісно ж, проходили разом зі своїм наставником, який уже давно став для дітей більше ніж просто учителем інформатики. «Ми з Валентином Івановичем працюємо вже досить давно, з сьомого класу. За цей час він став нам більше ніж учителем. У багатьох речах, як батько, може допомогти, порадити щось. Дуже багато часу проводимо разом не лише під час навчання, часто виїжджаємо на природу на якісь свята, Дні народження. Тому у нас досить близькі товариські стосунки», - розповідає Роман Рубаненко. Завдяки перемогам трьох учнів Валентина Мельника українська команда досягла досить високих результатів: одинадцяте місце серед команд із 82-ох країн світу. «Позаду залишилися такі країни як Німеччина, Англія, Норвегія. Ми виступили на рівні з Кореєю за кількістю медалей. Тобто потенціал маємо дуже великий», - зазначає наставник українських чемпіонів. Про своїх учнів Валентин Мельник розповідає з гордістю не просто так, адже його учні вибороли десять медалей на Міжнародних олімпіадах, п’ятеро ерудитів уже працюють у всесвітньо відомих компаніях. «Педагогічного стажу маю більше двадцяти років. За ці роки мої учні отримали лише на Міжнародних олімпіадах десять медалей – одна золота, чотири срібних і п’ять бронзових. Знаєте, не так просто підготувати чемпіона, тому що у світі дуже велика конкуренція. Сама ж Міжнародна олімпіада – це свого роду, як ринок, на якому основні великі фірми світу («Google», «Facebook», «Intel») придивляються до учасників і фактично переможцям пропонують у подальшому роботу. Спочатку їм, звісно, доведеться пройти навчання. Відповідно зарплатня у таких фірмах дуже велика. Це вже відсотків на 90 можна передбачити, що у майбутньому вони - забезпечені люди. Так, наприклад, мого учня Сергія Нагіна запросила до себе компанія «Google», звичайно, при досягненні певного віку. Зараз на «Facebook» уже працюють троє моїх учнів, ще двоє на - «Google». Один учень - у Швейцарії, ще один – у Франції, решта – у Каліфорнії. Зараз і в Україні почали створювати такі IT-компанії, вони далеко не конкуренти названим фірмам, але теж набирають переможців серйозних олімпіад і потім їхню роботу оплачують досить достойно», - ділиться вчитель. Хотів стати фізкультурником Уже понад двадцять років Валентин Іванович успішно вчить дітей комп’ютерній грамоті і виховує чемпіонів всесвітнього рівня. А от професію свою, виявляється, обрав майже випадково. «У школі активно займався спортом і приділяв йому значну увагу. Але, вступаючи до Кіровоградського державного педагогічного університету, обрав спеціальність «Математика, інформатика». Це була нова спеціальність і я хотів довести, що зможу легко на неї вступити. І в мене це вийшло, та у подальшому планував усе ж перевестися на факультет фізичного виховання, бо таки мріяв пов’язати своє життя зі спортом. Але не змінив факультету, натомість уже на третьому курсі університету мене запросили працювати до однієї з кіровоградських шкіл. Так і продовжував навчатися на стаціонарі і працювати. Щодо роботи, то у мене якось одразу все почало добре складатися. Життя йшло, щось виходило, щось не виходило, з’являлися нові учні. Щороку казав: «Усе, це останній рік, більше я з ними займатися не буду. Але наступного року приходили знову такі розумні хлопці, як ось сидять у мене в класі, і покинути їх було жаль. І знову думав, що з ними закінчу навчання і піду чимось іншим займатися. Але знову й знову приходять інші… Такі талановиті діти надихають на роботу, адже працювати з ними - одне задоволення», - посміхається Валентин Іванович. У чому секрет успіху у його роботі, вчитель не замислюється. Вважає, що йому допомагає гарне ставлення до дітей, розуміння того, чого вони бажають. Також каже, що інформатика дає можливість дітям бачити, чого вони можуть досягти, а з інших предметів це менш реально, менш очевидно. Поспілкувавшись з учнями Валентина Івановича, отримуємо підтвердження його слів – діти просто у захваті від його уроків інформатики і готові щодня тренуватися: більш ніж по три години після основних шкільних уроків. Навіть удома полюбляють посидіти над складними задачами. Та воно й зрозуміло – наступного літа на них чекає Міжнародна олімпіада з інформатики в Австралії, де юні комп’ютерні генії готові боротися за нагороди найвищого ґатунку. Лілія Самойленко |
Новини17-04-2018, 09:34 : У нагірній частині Кременчука гарячу воду вимикають 18 квітня, на Молодіжному - у липніПогода в КременчуціАрхів новинУ вигляді календаря
|