Сортувати новини за: датою новини | популярністю | відвідуванню | коментарями | абеткою

І знову чекайте пробок на мосту

І знову чекайте пробок на мосту
У середу, 26 жовтня, з 12 до 15 години в Кременчуці буде обмежено рух транспорту з перекриттям однієї смуги мосту через річку Дніпро.

Лялькова вистава "Хрюшина каша"

Лялькова вистава "Хрюшина каша"
29 жовтня 17:00

Вистава театру для дітей і дорослих «Жовтий чемоданчик»

Кременчуцький університет завоював золоту медаль

Кременчуцький університет завоював золоту медаль
національної виставки «Інноватика в сучасній освіті», що днями пройшла в Києві



Алея праці буде. Приклад праці - ні?

Як і на яких прикладах виховувати підростаюче покоління?

У Кременчуці з’явиться своя Алея Героїв Соціалістичної праці. Її відкриття має відбутися 3-го листопада, а минулої середи чиновники разом з учнями шкіл провели традиційну репетицію заходу. Зокрема, розставляли дітей на алеї, розповідали, як правильно стояти, як тримати прапорці і куди класти квіти...

Автозаводська районна рада завершує цьогорічний проект з облаштування парку Миру. У ньому вже є музей військової техніки, якою цей мир досягають, є Гонг миру, на який витратили мільйон гривень з міського бюджету. Є пам’ятні дошки дивізіям, солдати з яких звільняли наше місто у роки Великої Вітчизняної війни. Нині ж залишився останній штрих - відкриття алеї, на якій мають бути такі ж пам'ятні дошки, присвячені кременчуцьким Героям Соціалістичної праці. Всього таких десять. Відповідно, буде десять дошок. На них дивитимуться відпочивальники, які вирішили перепочити у парку чи погуляти там з малою дитиною.

Згодом сюди мають приводити школярів, яким розповідатимуть про славетні часи соціалізму, коли людям присвоювали такі звання. Однак чи зрозуміють самі учні, хто такі Герої Соціалістичної праці і для чого така пропаганда сьогодні, коли праця у нас лише капіталістична?

Хто вони - кременчуцькі Герої праці?

Перший кременчуцький Герой праці - жінка на прізвище Надія Шаповал. Почесне звання їй присвоєне 1960 року за роботу на Крюківському вагонобудівному заводі, де вона була майстром. В історичних довідниках з цього приводу зазначається, що Надія Шаповал була делегована на святкування 8 березня у Москву, де і отримала нагороду. За життя вона була делегатом партійного з’їзду, членом чисельних партійних комітетів, депутатом і входила до Полтавського обласного комітету захисту миру.
Серед героїв - колишній токар автозаводу Сергій Заїченко, який отримав своє звання 1966 року. Але перед цим він добився права здавати свою продукцію в обхід заводського ВТК. У 1976-у році Герой праці Сергій Заїченко виступив з ініціативою попрацювати на своєму станку 10 років без капітального ремонту і зекономити 7350 карбованців.

Сталевару Крюківського вагонобудівного заводу Миколі Чередію теж присвоїли почесне звання 1966 року, окрім звання, йому також було вручено Золоту медаль "Серп і молот". Як і його колеги-герої, він теж був учасником багаточисельних з'їздів, депутатом.

Герой Соціалістичної праці Ольга Іпатенко працювала маляром і першу нагороду - орден Трудового Червоного Прапора отримала 1967 року. Звання Героя їй присвоїли 1971 року й тоді ж у тресті "Кременчукнафтохімбуд" було встановлено спеціальний приз, названий її ім’ям.
Представник автозаводу Василь Кипень у роки війни був льотчиком і отримав три поранення. На заводі працював з 1949 року. 1971 року був нагороджений орденом Леніна. Серед іншого, цей чоловік виступив за підвищення ефективності праці за рахунок перегляду норм виробітку. Також він є ініціатором руху "П’ятирічці ефективності і якості - робочу гарантію".

Герой праці Микола Логвиненко отримав своє звання 1976 року. Він - виходець з Крюківського вагонобудівного заводу й найвідоміший його почин у тодішні часи - "П’ятирічку - за чотири роки".
Герой праці й Почесний громадянин Кременчука Іван Приходько - людина легендарна. Виходець з багатодітної родини, він пережив репресії, робив танки в Омську, а у нашому місті - вагони, бронетранспортери та автомобілі. Звання Героя йому було присвоєно 1971 року. Також за заслуги Івана Приходька нагородили двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, Двома орденами Червоної Зірки, багатьма медалями.

Звання Героя Соціалістичної праці ковалю автозаводу Івану Білоуську вручили за перевиконання планів десятої п’ятирічки. За дострокове виконання планів семирічки Івана Білоуська нагороджено орденом "Знак пошани». За восьму п’ятирічку він отримав орден Трудового Червоного Прапора. За дев’яту - орден Жовтневої революції.

Останнє про тих героїв, які не є кременчужанами, але стели яких з’являться у парку Миру. Це відомий космонавт Олексій Леонов - двічі Герой Радянського Союзу, який вперше вийшов у відкритий космос. Втім космонавтика - це вже трохи інша справа, ніж буденне виробництво.

Без перевірки у герої не брали

У не дуже давні соціалістичні часи стати Героєм праці було не так легко. Для цього людина мала відповідати певним критеріям і підходити за всіма параметрами. До того ж, присвоєння звання Героя - мабуть, єдина справа, яка не нав'язувалася зверху чисельними партійними чиновниками, але вирішувалася, принаймні, піднімалася завжди знизу.

Загалом, кременчужани люди роботящі і таким званням мало б бути удостоєно набагато більше. Працьовитих людей у нас вистачало завжди. Але не всі отримали таке звання. Чому - пояснює співрозмовник "Програми плюс".

"По-перше, у справі висування кандидата на отримання цього звання не було рознарядки з обкому чи міськкому партії. Рознарядки були лише на висування кандидатів на з'їзд чи депутатів усіх рівнів.
Там справді визначали, хто це мав бути - чоловік чи жінка, якого віку, якого фаху, який зріст, скільки мало бути дітей у родині. Але тут у справі висування кандидатів на посаду Героя праці ініціатива віддавалася на самі підприємства, у профспілкові комітети", - пояснює "Програмі плюс" особливості тогочасного нагородження вищими званнями колишній працівник міськкому КПУ.
Інше, про що він каже, - це перевірки. "Далі ж, після висування вся ініціатива переходила до органів та інструкторів міськкому компартії. Вони проводили перевірку і з'ясовували все - як працює й як відпочиває кандидат. Чи випиває він горілку, чи багато балакає і чи говорить те, що не відповідає курсу партії на світле майбутнє. Це перша перевірка. Саме на цьому погорів колісний завод. Там теж висували кандидата на присвоєння звання героя. Чоловік був токарем і працював добре й чесно. Але під час перевірки було з'ясовано, що кандидат міг розслабитися після роботи і випити небагато. Тож це і стало причиною відмови у нагородженні", - пояснює колишній інструктор міському КПУ.

"За першою перевіркою традиційно йшла наступна. І приклад з цього такий - міський вузол зв'язку висунув свого кандидата на отримання почесного звання - жінку. Вона добре працювала і виконувала свої обов'язки. Після перевірки всіх обставин її життя цю кандидатуру погодив міський комітет партії. Але цього разу кандидата забракувало Міністерство. Там вирішили, що кременчуцький зв'язківець у ролі Героя праці - надто мало. Потрібні були інші вагомі спеціальності", - доповнює розповідь про перевірки людей праці інший колишній працівник того ж міськкому КПУ.

Для чого герої дорослим?

"Казати, що ці Герої Соціалістичною праці будуть слугувати прикладом нинішньому поколінню, навряд чи можливо. Але як частина історії міста - алея має право на життя. Стели - більше означають ступінь нашої поваги до цих людей і говорять про те, що суспільство про них пам'ятає. Щодо нинішнього ставлення, то, мабуть, у нашому місті є лікарі чи педагоги, які достойні цього звання, бо віддали цій справі все своє життя", - точка зору співрозмовника "Програми плюс" - керівника асоціації підприємств побуту Євгена Дунаєвського – все-таки наша молодь має з когось брати приклад.

Інше, про що він каже, - сьогодні у званні Героя праці, справді, немає ніякого сенсу. Бо нині головним є рівень життя і, відповідно, фінансовий стан. Але не робота людини на благо суспільства.

"Заслуга цих Героїв у тому, що вони працювали. Але насправді вони багато не заробляли і особливих благ не мали. Узяти хоча б директора автозаводу, який був. Інший Герой Соціалістичної праці прожив усе життя у квартирі, яку нині і квартирою назвати важко", - на думку відомого афганця нашого міста Олександра Бортника, тоді були інші цінності, які важко підходять для сьогодення.

"Я й сам виховувався на таких прикладах, і коли йшов служити в Афганістан, то робив це за своїм вибором. І там, коли було важко, теж писав заяву про вступ до партії. Але сьогодні одне тільки скажу - свого сина я б туди не послав і їхати йому не дозволив", - так говорить про різницю між минулим та сучасним розумінням героїзму колишній афганець.

“Людина працювала і відчувала відповідальність за свою роботу, за свій завод. Сьогодні можна казати що завгодно, але у людей була гордість за своє виробництво. У тогочасного покоління була гордість за своє місто, за свою країну. Неважливо, як ця країна називалася, це вже інше питання. Але у людей була робітнича гордість. Люди розуміли, що вони працюють не лише для того, щоб собі купити дублянку, а для того, щоб прославити себе, свій завод. І те, що вони не заробили собі на «Мерседес», то це не визначальне”, - висловлює свою думку щодо повернення старих ідеалів керівник міського краєзнавчого музею Алла Гайшинська.

Що візьмуть у героїв праці наші діти?

За часів Радянського Союзу стати Героєм праці було досить непросто і більш ніж престижно. Та це було 22 роки тому. Яка сьогодні ціна таких досягнень і як молодь ставиться до тих, кого удостоїли звання Героя праці? Чи потрібен досвід Героїв праці нашій молоді, чи, може, наша молодь має власні секрети успіху?

27-річний Євген Демченко, помічник Уповноваженого в Україні Міжнародної громадської організації «Європейський Комітет прав людини» вважає головним велике бажання та чітку уяву того, чого саме хочеш й рішучі дії.

«Головне - піднятися зі стільця! Я піднявся і це тільки початок мого шляху до успіху…» - впевнений Євгеній. До сказаного Євгеном можна додати лише те, що він зі свого стільця встав у шкільні роки – вчив до нестями англійську і завдяки цьому став заступником директора із зовнішньоекономічної діяльності торгової компанії.

Інше, про що він каже, - серед Героїв праці знає про небагатьох. “Одного точно знаю – Олексія Стаханова. І одразу хочу сказати, що Герої СРСР не можуть впливати на мої досягнення, бо ми живемо у різних системах. Але спільне є. У нас також є плани продажу, то чому б і ні, чому б і не повчитися у них виконувати плани?! Вони ж були цілеспрямовані? – Були. Були працьовиті?! – Так. То таки, справді, їхній приклад може бути повчальним».

«Досвід людей Радянського Союзу для мене не дуже важливий. У школі нам, може, про них і розповідали», - пригадує колишній випускник школи №18 та Кременчуцького національного університету 25-річний Руслан Керімов, танцюрист класу «S», тренер, суддя й одночасно переможець та призер Чемпіонатів і Кубків України й міжнародних турнірів.

Руслан упевнений, що кожен сам має будувати свою кар’єру. Щодо Героїв праці, то він вважає, що у них треба вчитися бути кращим у власній справі. А ще Руслан вважає, що потрібно вчитися бути успішним.

«З книжок, - говорить Руслан, - я зрозумів, що треба визначитися з метою. Але на сьогодні я
остаточно так єдину й не вибрав – хочу багато! Тому піду своїм шляхом успіху. Буду й надалі розвивати свій танцювальний рівень і вдосконалювати себе як професійний танцюрист, адже немає межі довершеності, до того ж танці – це все моє життя. Додам, що секрет мого успіху – це мої батьки, адже якби не вони, якби не їхня наполегливість, то лузав би насіння у дворі разом з іншими дітьми. А так, починаючи з 6 років, майже щодня доводилося ходити до танцювального залу».

«Ну, вони частина нашої історії. Нехай робили задля якихось цілей, щоб не йшло урозріз з ідеологією того часу. Але робилось, наприклад, ради науки. Ось Андрій Сахаров – один з винахідників водневої бомби, лауреат Нобелівської премії. Звичайно, я хочу бути на нього схожою, теж хочу Нобелівську премію. Та ж водородна бомба – це такий крок уперед! І неважливо, що її не можна використовувати – він протестував проти використання ядерної зброї. Ще й дисидент і правозахисник. Ну, це звично, мені здається, для Радянського Союзу», - говорить про важливість таких прикладів 19-річна студентка Світлана Шаповал.

Нинішні школярі, учні 10 класу ЗОШ №14 Микола Бурлака та Руслан Шебитченко хоча й мають різні мрії (Микола хоче бути військовим, а Руслан – фармацевтом), обоє переконані, що Герої праці – це досить успішні люди. «Звичайно, є чому вчитися – вони ж стали популярними, - говорить Микола. «А я б хотів дізнатися, як вони це зробили? Як їм вдалося стати відомими? Як вони вирвалися із сірої маси натовпу?!» - каже один з хлопців.

"Програма плюс" дякує керівникові Кременчуцького краєзнавчого музею Аллі Гайшинській за допомогу у пошуку відомостей про Героїв Соціалістичної праці нашого міста

Олександр Курилов, Лариса Голубєва

Чиновники мерії перевірили якість ремонтів дахів у 61 будинку

Чиновники мерії перевірили якість ремонтів дахів у 61 одному будинку з 84, розповіли "Програмі плюс" в УЖКГ міста. Щодо нарікань, то поки що таких два.
За свідченням Андрія Погрібного, першого заступника мера, йдеться про ремонт дахів будинків, що на вул. Чапаєва, 64 та 68. Тут ремонтники серйозно зекономили на руберойді. Відповідно, громадянам варто очікувати води у своїх оселях, яка стікатиме по стінах після дощів.

Археологічні розкопки у парку "Придніпровський" наступного літа обіцяє влада

Археологічні розкопки у парку "Придніпровський" наступного літа організує заступник міського голови Віталій Малецький.

Втім, вони відбудуться у випадку, якщо у бюджеті будуть для такого кошти. За словам заступника мера, до археологічних пошуків планують залучити спеціалістів з Полтави, а метою експедиції буде пошук залишків колишньої фортеці, з якої починалося наше місто.

В'їзний знак до Кременчука світитиметься вночі наполовину

Світло виграватиме лише в його верхній частині, розповів керівник УЖКГ міста Олександр Любенко. За його словами, вся причина в тому, що невідомі вкрали спеціальну світловідбиваючу смужку з цього в'їзного знака, а її вартість - сім тисяч гривень.

Нагадаємо: на освітлення знаків та будівлі мерії влада витратила більше 300 тисяч гривень.

Вулиця Шевченка буде закрита аж о 30 листопада

Вулицю Шевченка – на відрізку шляху від вулиці Леніна до провулку Челюскінців кременчуцькі дорожні служби ремонтуватимуть ще місяць. Учора на засіданні міськвиконкому кременчуцька Влада дозволила продовжити тимчасове закриття руху цієї ділянки аж до 30 листопада

У Глобино в ДТП загинули 8 футболістів

У Глобино в ДТП загинули 8 футболістів
Учора опівночі, під час зіткнення автомобіля SKODA з КАМАЗом загинув водій та семеро юнаків 19-22 років. Хлопці-футболісти, серед яких були й кременчужани, найімовірніше святкували перемогу ФК «Атлант».

У галереї Н.Юзефович готують виставку «Кременчук очима креативних фотографів»

29 жовтня для крюків’ян та кременчужан в картинній галереї Н.Юзефович відкриється виставка «Кременчук очима креативних фотографів». Роботи представляють такі відомі кременчуцькі фотографи, як Юрій Язовцев, Андрій
Пелин, Олена Шульц, Ярослав Пожар та інші.

Відкриття виставки присвячене 67-й річниці визволення України від фашистських загарбників.

А напередодні, 28 жовтня, о 9.00 годині відбудеться покладання квітів до Братської могили на Крюківському кладовищі за участю голови районної ради Андрія Коваленка, ветеранів, депутатів, працівників служб, відділів, управлінь райвиконкому та громадськості.

Покладання квітів відбудеться також до всіх меморіальних місць району.

В кожному мікрорайоні пройдуть концертні програми, зустрічі ветеранів з молоддю.

Для ветеранів району планується провести екскурсію по місцям бойової слави Кременчука та Кіровоградщини.

За інформацією прес-служби Крюківського райвиконкому
   
 

Партнери сайту

 
 
Програма Плюс
 
   
 

У вигляді календаря

«    Липень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

У вигляді списку

Червень 2019 (3)
Травень 2019 (31)
Березень 2019 (1)
Лютий 2019 (35)
Січень 2019 (47)
Грудень 2018 (64)
 
   
 

Корисні телефони

 
   
   
   
 

Курс валют

 
 
Загружаємо курс доларавід minfin.com.ua…
 
   
   
 

Скачати

 
 
Перейменовані вулиці Кременчука
pereymenovan-vulic-kremenchuka.docx [29.44 Kb] (завантажень: 308)
Заява про реєстрацію бази персональних даних
скачати безкоштовно zayava.doc [252 Kb] (завантажень: 294)

Про доступ до публічної інформації
Закон України
zakon.doc [121.5 Kb] (завантажень: 228)
 
   
 

Партнери сайту


Магаполис



Бизнес-атлас Кременчука
 
Медіа-центр "Репортер"
Тел. для пропозицій: (0536)780879
Разробка сайту web-студія СтроимWeb
Використання опублікованої на сайті інформації у будь-якій формі можливе виключно з посилання на сайт http://rkr.in.ua. Обов’язковим є також посилання у вигляді гіперссилки на сайт «Репортер» http://rkr.in.ua, відкритої для пошукових систем, під час цитування інформації сайту з інших ресурсів.