Репортер » Новини » Коли громада сама рахує гроші

Коли громада сама рахує гроші

12-02-2018, 10:06
 (голосів: 0)
Коли громада сама рахує гроші
Новий міст через річку, автобусне сполучення між селами, які давно не бачили громадського транспорту, відновлені дитсадки і навіть допомога на лікування малечі. Усе це нині може дозволити собі сільська громада, що стала об’єднаною й отримала право розпоряджатися заробленими коштами самотужки.

Вони були одними із перших, хто відважився на експеримент. Поламати усталені кордони й відносини, відмовитися від зручного, на перший погляд, делегування повноважень «верхам», піти у «вільне фінансове плавання», а отже, взяти відповідальність за всі ризики на себе. Кілька сільських рад на Полтавщині два роки тому об’єдналися, аби самотужки вирішувати нагальні проблеми своїх громад на умовах децентралізації. Що з того вийшло?

Коли громада сама рахує гроші
«Оцінки можуть бути різні: комусь подобаються зміни, комусь щось не подобається. Але загалом у результаті добровільного об’єднання громад наших сіл ми отримали дуже багато переваг, – розповідає Іван Лещенко, голова Білоцерківської сільської об’єднаної територіальної громади. – Білоцерківка (Великобагачанського району) свого часу була районним центром. Тож коли з’явився закон про добровільне об’єднання громад, він був ніби виписаним для нас. Співпали й історичні корені, й фінансові можливості, й бажання людей. Адже й освітній округ для шкіл забезпечувався якраз цими територіями, й медичне обслуговування – амбулаторія, розташована в Білоцерківці, надавала послуги якраз населення тих чотирьох сільських рад, що об’єдналися в одну громаду.

Сприяло об’єднанню те, що на нашій території працює два великих підприємства (сільськогосподарська компанія та молокозавод), керівники яких – вихідці з нашої місцевості. Тобто це люди, зацікавлені в розвитку громади, їхні підприємства зареєстровані на території Білоцерківської сільської ради, сплачують тут податки, а також надають майже тисячу робочих місць.
Раніше сплачені ними податки, фінансові ресурси йшли в державний бюджет і важко було зрозуміти, де ті кошти й хто ними користується. Бо інфраструктура наших сіл була доведена до ручки. Ми не могли взяти гроші навіть на ремонт шкіл, не кажучи вже про приміщення сільських рад, на які страшно було глянути. І так всюди. Після об’єднання ж ми отримали змогу забезпечувати наше населення необхідними послугами».

Нині Білоцерківська об’єднана громада входить у двадцятку найбільш спроможних громад України. На кожного мешканця цього року громада витрачає по 5 тисяч гривень капітальних видатків. Це в рази більше, ніж загалом по Україні. Куди ж ідуть кошти?

Друге життя дитсадочка «Берізка» в селі Поділ

Отримавши змогу розпоряджатися значною частиною податків, які сплачує місцевий бізнес, громада почала наводити лад у тих сферах, що потребували термінового втручання. «У нас 5 шкіл, 2 дитячих садочки, один із яких ми повністю відновлюємо з «нуля», – розповідає сільський голова. – Бо в одному з приєднаних сіл – Подолі – дитячий садочок розібрали майже повністю – лишилися тільки залізобетонні стіни. Тож минулого року нам довелося витратити кошти на перекриття покрівлі цього садочку, утеплення фасаду, поставити вікна, двері. Цього року виконуємо внутрішні роботи. На наступний рік плануємо його відкрити для наших діток». Також чимало коштів із скарбниці об’єднаної громади пішло на капітальні ремонти шкіл, що перебували в занедбаному стані. Громада фінансує й безкоштовні обіди для учнів початкової школи та бере на себе основні витрати на харчування дітей у дитсадках, батьківська доплата становить лише третину від вартості (обід же для однієї дитини коштує 15 гривень).

Новий міст через Псел допомогли відбудувати підприємці

Одна з переваг об’єднаної Білоцерківської громади – компактність її території. Від найвіддаленішого населеного пункту до центру – села Білоцерківки – усього 15 км. Окрім траси загальнодержавного значення Київ – Харків, що проходить територією громади, сільрада власними силами впорядкувала сільські дороги. Це стало можливим і завдяки тому, що підприємці допомогли відновити занедбаний міст через річку Псел у районі віддалених сіл Балаклія та Колосівка.

Коли громада сама рахує грошіКоли громада сама рахує грошіКоли громада сама рахує грошіКоли громада сама рахує гроші
«Доки наші села не були об’єднаною громадою, бізнес не цікавив благоустрій нашої території. А нині, коли підприємства побачили, що це змінить вигляд громади, до якої й вони належать, відгукнулися. Вони ж розуміють: вкладають кошти ніби у свою родину», – говорить Іван Лещенко. Він зауважує: капітальний ремонт мосту «потягнув» не один мільйон, але все це були гроші бізнесу, зі скарбниці громади не витрачено жодної копійки.
Міст із прикрасами-символами романтичної закоханості став для невеличких сіл і своєрідним артоб’єктом, що збільшує їх туристичну привабливість. «Ми до мосту підтягнули вуличне освітлення, він зараз освітлюється навіть у нічний час, – розповідає сільський голова. – Міст допоміг нам створити додаткові зручності для віддалених сіл – наприклад, прокласти маршрути шкільних автобусів. А у нас для 5 шкіл – три шкільних автобуси».

На чому доводиться економити?

Власні кошти – це не лише можливості. Це – ще й потреба розставляти пріоритети у витратах. Оскільки «дірок» багато, доводиться економити, аби мати змогу вести капітальні будівництва або реконструкції.

Сільська громада Білоцерківки збирається звести універсальний адмінцентр.

Приміщення сільської ради в Білоцерківці – це будівля 1905 року, розповідає сільський голова. Зводилася вона як земська судова управа. Далі з роками використовувалася для різноманітних потреб. Іван Лещенко говорить: використовувати її як адміністративний центр об’єднаної громади неможливо. Тож є ідея реконструювати приміщення колишньої районної лікарні (що мала два поверхи), в якому оселити й медичну амбулаторію, й «Швидку допомогу», й Центр надання адмінпослуг, і центр громадської безпеки (що включатиме в себе пожежну охорону, муніципальну поліцію та відділ благоустрою). Багатофункціональне приміщення утримувати буде значно дешевше, ніж будівлю для кожної служби окремо.

Серед заходів із економії коштів –
суттєве скорочення управлінського апарату об’єднаної громади.
Там, де раніше в управлінні було по кілька фахівців, залишився один


Потреби у великій лікарню, на думку сільського голови, об’єднана громада не має. Достатньо буде 10 ліжок стаціонару, що забезпечить допомогу первинної ланки, за більш кваліфікованою медичними послугами люди зможуть звертатися до лікарень Великої Багачки, Миргорода, Полтави тощо. Аби доставляти важких хворих до медичних закладів вторинного рівня громада придбала сучасний автомобіль «Швидкої допомоги». Економлячи на утриманні медичних закладів, громада не забуває про потреби людей, що опиняються в економічній скруті. Новацією стало те, що з місцевого бюджету виляють кошти родинам, чиї діти потрапляють до районної чи обласної лікарень, на часткове покриття вартості медикаментів.

Серед заходів із економії коштів – суттєве скорочення управлінського апарату об’єднаної громади. Там, де раніше в управлінні було по кілька фахівців, залишився один. Причому іноді службовцям сільради доводиться виконувати обов'язки керівників комунальних установ. Наприклад, чиновник, що курирує розвиток культури та туризму, одночасно керує будинком культури.

Які проблеми виникають?

Чи все так безхмарно в реформованих громадах? На сьогоднішні є багато прогалин у законодавстві, говорить сільський голова Білоцерківської об’єднаної громади, відповідаючи на питання про труднощі в роботі. Чи не найбільша – неможливість громади розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Хто цими землями користується зараз і яка їхня доля в найближчому майбутньому – не зрозуміло. Багато й інших проблем, але поступово вони вирішуються. Якщо на старті перші два місяці сільському голові навіть доводилося сидіти без зарплати, бо законодавство забороняло фінансову самостійність, то нині ці перешкоди парламентарі поступово усувають.

Коли громада сама рахує гроші
Чимало проблем на шляху реформаторів трапляється таких, які вони навіть спрогнозувати не могли. Про це говорить мешканка іншої об’єднаної територіальної громади Полтавщини – Алла Дерій, депутат Шишацької селищної ради. «Зміни, яких зазнала громада після об’єднання сільських рад, дійсно були разючими, особливо у перший рік, – розповідає депутат громади, що також була однією із піонерів реформаторського руху й працює майже два роки. – Я живу в селі село Великий Перевіз, що за чотири кілометри від райцентру, а працюю в Шишаках.

Отримавши об’єднаний бюджет, ми отримали й додаткові можливості. Наприклад, якщо раніше в моєму селі й у багатьох селах району нікому було займатися благоустроєм території – косити бур'яни, прибирати кладовища, зносити аварійні дерева, упорядковувати пляжі, висаджувати дерева та квіти, то після реформи ми змогли створити спеціалізоване комунальне підприємство, яке виконує цю роботу. Нині в кожному селі є спеціальна людина, що займається благоустроєм, ті ж роботи, які їй не під силу, виконує спеціальна бригада, що перебуває в Шишаках, але виїжджає в населені пункти за заявками старост. Якщо раніше могли ціле літо бур’яни буяти, то нині видно, що люди працюють.

Але ж ми зіткнулися з тим, що закупивши за бюджетні кошти декоративні дерева, кущі, троянди, взялися створювати красиві клумби в кожному селі. Та не встигли вони порадувати людей, як все це почали розкрадати. Це мене так вразило, що навіть досі болить душа». Та ж сама прикрість спіткала упорядковані пляжі, розповідає Алла Дерій. Прибрали береги Псла, поставили туалети, мангали. Ніби люди раділи. Але прийшла осінь – у тих туалетах повибивали двері…

Попри те, що іноді доводиться розчаровуватися й через інші складнощі, що виникають, наприклад, із пошуком фахівців для обслуговування сільських водогонів, водонапірних веж, для ремонту доріг тощо, депутат Шишацької селищної ради на питання, чи погодилася б на об’єднання, якби нині мала змогу повернутися на два роки назад, відповідає «так». Адже за два роки громада відчула, що поступово стає справжнім господарем на своїй землі.

Змінюється якість життя не лише райцентру

Змінюється якість життя не лише райцентрів, а й віддалених сіл – ось одна з найважливіших переваг децентралізації, переконаний Віталій Загайний, голова Центру громадських ініціатив, експерт із питань самоврядування та самоорганізації. Бо якщо раніше хороші дороги, школи, лікарні могли собі дозволити лише міста або селища, то нині об’єднані громади змушені рахуватися з інтересами мешканців усіх, навіть найменших сіл і хуторів. Кошти, право розпоряджатися якими отримали громади після об’єднання, дають змогу навіть невеличким населеним пунктам задовольнити свої першочергові потреби. Із Києва не завжди видно, яку справжню потребу має те чи інше село. У громадах же всі ці потреби – ніби на долоні.

Коли громада сама рахує гроші
Звісно, щоб витрачати кошти, слід їх заробляти. І тут не всі ОТГ мають рівні стартові можливості. Але знову ж таки: громади отримали такі права, які дають їм змогу наповнювати бюджети за рахунок приваблення малого та середнього бізнесу.

«Є таке малесеньке гірське село Білоберізка
у Верховинському районі на Івано-Франківщині, –
розповідає Віталій Загайний. –
Громада села нині прокладає оптоволоконний кабель,
аби мати Інтернет.
Бо вони розуміють, що на сьогодні інфраструктура – це не лише дороги, водогін чи газопровід.


«Є таке малесеньке гірське село Білоберізка у Верховинському районі на Івано-Франківщині, – розповідає Віталій Загайний. – Громада села нині прокладає оптоволоконний кабель, аби мати Інтернет. Бо вони розуміють, що на сьогодні інфраструктура – це не лише дороги, водогін чи газопровід.

Це також й Інтернет. Вони створили молодіжну раду, що знайшла невеличкий грант, розмалювала зупинку. Так, в селі багато проблем, але цю зупинку ви не забудете ніколи, якщо там побуваєте. Окрім того, вони знайшли цікавого підприємця-митця, який із допомогою бензопили вирізає різноманітні дерев’яні фігури. Той ініціював фестиваль різьблених фігур, запросивши однодумців. Хоч учасників перший рік було небагато, але вони подарували громаді 14 чудових фігур. На місці колишнього саду нині створюють музей. Бо то ж буде родзинкою їхньої громади. Наступного року підприємець теж планує проводити фестиваль. А що це означає для громади? Що до них приїдуть нові люди, може, туристи. Їм треба буде десь поїсти, перепочити, розважитися. А це запустить інші сфери дрібного бізнесу. Люди заправлять автівку, куплять алкоголь, а податки з того всього – осядуть в громаді».
Так само, на думку експерта, можуть вдихнути новий струмінь в життя громади такі, на перший погляд, збиткові заклади, як бібліотеки. Варто лише добре подумати, чим привабити у них людей: чи настільними іграми для молоді, чи навчанням людей похилого віку, а чи встановленням кавового автомату для душевної бесіди домогосподарок.

Це лише невеличкі приклади, коли перед маленькими населеними пунктами відкриваються грандіозні можливості, що дозволять їм конкурувати за кошти навіть із великими потужними містами. Бо що для міста – то «дрібниці», для села – копієчка до скарбниці.


Довідка

На сьогодні Білоцерківська об’єднана територіальна громада складається із 18 сіл (чотирьох сільрад), має понад 200 квадратних кілометрів території із населення 4100 мешканців.

Шишацька селищна об’єднана територіальна громада складається із 63 села (12 сільрад), має понад 600 квадратних кілометрів території із населення більше ніж 15 тисяч мешканців

Юлія Билина


Фото Анни Довгошей та Андрія Коваленка

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрованний користувач
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм именем.

Хочеш коментувати новину?

Створи тему на форумі

Кожна людина, підприємство чи організація, згадана в наших публікаціях, має право на відповідь.

Надішліть листа з текстом, який би Ви хотіли оприлюднити, вказавши своє ім’я та прізвище, а також посилання на новину чи інформацію, на поштову скриньку: reporter@rkr.in.ua

Анонімні листи не розглядаються

Будемо також вдячні за доповнення чи уточнення новин

   
 

Партнери сайту

 
 
Програма Плюс
 
   
 

У вигляді календаря

«    Серпень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

У вигляді списку

Серпень 2018 (66)
Липень 2018 (85)
Червень 2018 (118)
Травень 2018 (128)
Квітень 2018 (77)
Березень 2018 (130)
 
   
 

Корисні телефони

 
   
   
   
 

Курс валют

 
 
Загружаємо курс доларавід minfin.com.ua…
 
   
   
 

Скачати

 
 
Перейменовані вулиці Кременчука
pereymenovan-vulic-kremenchuka.docx [29.44 Kb] (завантажень: 243)
Заява про реєстрацію бази персональних даних
скачати безкоштовно zayava.doc [252 Kb] (завантажень: 247)

Про доступ до публічної інформації
Закон України
zakon.doc [121.5 Kb] (завантажень: 178)
 
   
 

Партнери сайту


Магаполис



Бизнес-атлас Кременчука
 
Медіа-центр "Репортер"
Тел. для пропозицій: (0536)780879
Разробка сайту web-студія СтроимWeb
Використання опублікованої на сайті інформації у будь-якій формі можливе виключно з посилання на сайт http://rkr.in.ua. Обов’язковим є також посилання у вигляді гіперссилки на сайт «Репортер» http://rkr.in.ua, відкритої для пошукових систем, під час цитування інформації сайту з інших ресурсів.