Репортер » Новини » Геннадій Друзенко: «Це ганьба – перевозити поранених на «таблєтках» або «бухняцях» на четвертий рік війни»

Геннадій Друзенко: «Це ганьба – перевозити поранених на «таблєтках» або «бухняцях» на четвертий рік війни»

8-12-2017, 21:27
 (голосів: 0)
Геннадій Друзенко: «Це ганьба – перевозити поранених на «таблєтках» або «бухняцях» на четвертий рік війни»
У нас на сьогодні лише ведуться розмови про боротьбу з корупцією. Тому що боротьба з корупцією є тоді реальною, коли корупціонери сидять у тюрмах – так вважає Геннадій Друзенко – український правник, публіцист, волонтер і громадський активіст.

У нас на сьогодні лише ведуться розмови про боротьбу з корупцією. Тому що боротьба з корупцією є тоді реальною, коли корупціонери сидять у тюрмах – так вважає Геннадій Друзенко – український правник, публіцист, перекладач та громадський активіст, активний учасник Революції гідності, нині відомий, як співзасновник та керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова – неурядового проекту залучення цивільних медиків до надання медичної допомоги в зоні АТО.

7 грудня Геннадій Друзенко побував у нашому місті на запрошення «Кременчуцького антикорупційного центру».
Зустрівся зі студентами КрНУ ім..Михайла Остроградського, а ввечері поспілкувався із журналістами в ефірі «Кременчуцького громадського телебачення».

Корупція – це та іржа, що роз'їдає країну з середини. З іншого боку, необхідно пам’ятати, що боротьба з корупцією, особливо, декларативна має небезпеку, говорить Геннадій Друзенко. Під гаслом боротьби з корупціонерами досить легко нав’язати суспільству диктатуру. Такі приклади є у світі. Тож варто пам'ятати, що боротьба з корупцією не повинна порушувати основоположні права людини. Не слід говорити про тотальну корупцію. Слід суворо карати конкретного корупціонера за вчинені злочини.

На Донбасі люди дуже потерпають через відсутність лікарів

У якості прикладу величезних невирішених проблем він наводить приклад із медичними кадрами на Донбасі. «У Луганській області не вистачає 49% медиків. Стосовно 30 позицій лікарів взагалі немає. Це проблема обслуговування й цивільного населення, й військових, - розповідає активіст. Він переконаний: проблему не вирішать місцеві громади. Необхідне вольове рішення на рівні держави. Як колись тим, хто їхав на Північ, платили значно вищі зарплати, так і нині треба переглянути систему оплати медиків у прифронтових районах, в так званій «сірій зоні». «Чому лікар, який працює в Києві в комфортних умовах, повинен отримувати стільки ж, як і його колега, що перебуває під обстрілами?»

«Наш шпиталь – то лише милиці. Не можна 4 роки пересуватися на милицях».

Проект Геннадія Друзенка на сьогодні допомагає рятувати тисячі життів на фронті та в прифронтових районах. Пацієнтами Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова є й наші воїни-захисники, й мирне населення Донецької та Луганської областей. Проте волонтер називає свій проект «милицями», на які на четвертому році війни державна машина не повинна спиратися.

«Ми змусили державну машину формалізувати з нами стосунки, – розповідає Геннадій Друзенко. – Щомісяця ми отримуємо по два запити: один – від військово-цивільних адміністрацій, а другий – із Центрального військового медичного управління Збройних Сил України, де чітко говориться, що нам туди-то й туди-то потрібні такі-то лікарі. Звичайно, зараз конфлікт перейшов на значно нижчу фазу інтенсивності. Якщо під час виходу наших військових із Дебальцевого, були сотні поранених за день, то нині їх, слава Богу, може бути 1-3 на тиждень. Із іншого боку, з’явилися стимули: зарплата, забезпечення. Тобто медична служба Збройних Сил нині в значно кращому стані.

Але на передовій медиків все одно бракує. В шпиталях, розташованих на другій, третій лініях оборони – наприклад, у Сєвєродонецьку все більш-менш нормально. А там, де треба бути в шанцях, на сльоті, на передовій – як була проблема, так і залишається. Вона не стільки в ліках, скільки в кваліфікованих кадрах і в машинах.
Геннадій Друзенко: «Це ганьба – перевозити поранених на «таблєтках» або «бухняцях» на четвертий рік війни»


– Це ж ганьба!
У нашого президента є інтерес до корпорації «Богдан»,
тож три роки наші медики чекали,
доки «Богдан» навчиться випускати санітарний автомобіль.
Слава Богу, вони вже з’явилися, але часто ними не дають користуватися...


– До речі, Ви розповідали на «Громадському радіо», що НАБУ звинувачує Міноборони у розкраденні майже 150 мільйонів гривень, за які мали б закупити більше сотні новеньких «Land Cruiser» для евакуації поранених.

– Це ж ганьба! На жаль, у нашого президента є інтерес до корпорації «Богдан», тож три роки наші медики чекали, доки «Богдан» навчиться випускати санітарний автомобіль. Слава Богу, вони вже з’явилися, але часто ними не дають користуватися. Мовляв, якщо поламається, «по шапці» надають… Тобто на четвертий рік війни поранених перевозять так звані «буханки» або «таблетки». Це машини ще 60-70-х років, які давно перейшли в стан металобрухту. Здорову люди ними доки довезеш – так розтрясеш, що треба буде звертатися до лікаря, не кажучи вже про поранених…

– Тобто зараз такі самі проблеми відчуваємо, як і на початку війни…

– Так, добре, що інтенсивність конфлікту знизилася. Але чи впорається медицина в разі, не дай Боже, загострення – не знаю. Друге питання: брак фахівців. Пораненого довезли до найближчої лікарні й там уже треба оперувати, стабілізувати…Добре, якщо є поруч велике місто, таке, як Маріуполь. А ось, скажімо, зі Світлодарської Дуги, як правило, везуть у Попасну. Там невеличка лікарня, з якою ми працюємо вже понад 2,5 роки. І тут є величезна проблема. Бо в Попаснянській лікарні – один хірург! Він же – головний лікар і завідуючий відділенням… Знімаю капелюха перед цією людиною. Він насправді героїчний чоловік, абсолютно наш…Але там вночі викликати операційну медсестру – часто проблема. Бо їй же ніхто не доплачує за роботу в неробочий час. А вона четвертий рік живе під обстрілами.

Тож комплексного системного державницького підходу, який би забезпечив медицину як для цивільних, так і для військових.


Що робити з Донбасом – також невирішене питання


Геннадій Друзенко: «Це ганьба – перевозити поранених на «таблєтках» або «бухняцях» на четвертий рік війни»
Окрім того, Геннадій Друзенко вважає: необхідно загалом виробити стратегію стосовно вирішення проблеми Донбасу. Адже зараз ми спостерігаємо лише заяви про те, що президент П.Порошенко постійно заявляє: «альтернативи Мінським домовленостям немає». Однак, насправді Мінськ не працює. Тому що не виконано його перше ключове положення: припинення вогню з обох сторін.

Волонтер переконаний: необхідно набратися політичної мужності й вирішити: чи хочемо ми повернути Донбас? Якщо ні, то слід надати змогу усім тим нашим громадянам, які хочуть виїхати, зробити це, забезпечивши їм підтримку на перших порах. Якщо ж ми все таки повертаємо Донбас, то потрібно до цього готуватися: розробляти стратегії, задіювати спецслужби, розробляти операції, залучати зброю. І в такому разі ми повинні бути готовими до війни за свою територію, як це робить, наприклад, Ізраїль.

А ще хоча б на четвертому році війни Президент країни має виконати свій конституційний обов’язок і видати наказ про застосування Збройний Сил України на Донбасі. Натомість цього досі немає. Й військові, що беруть участь у зоні АТО, дуже ризикують, застосовуючи важке озброєння. Адже на війні трапляються усякі ситуації. У воєнний час мають діяти й закони війни і має бути визначення війна як юридичний факт.

Реформи в медицині: головне, щоб після операції пацієнт вижив


Геннадій Друзенко досить скептично відгукнувся про реформи, що нині відбуваються в країні. Зокрема, й про медичну реформу. Попри те, що є радником міністра охорони здоров'я України Уляни Супрун на громадських засадах, він зауважує: міністр насправді не є корупціонеркою і щиро хоче змінити ситуацію в країні. Але для глибоких реформ потрібен досвід, глибоке розуміння процесів, що відбуваються в галузі, й довіра суспільства до владних інститутів. У нас же зараз спостерігається надзвичайно великий рівень недовіри до більшості державних інституцій: до президента, до прокуратури (рівень недовіри – 70%), до судів (-80%) і навіть до новостворених антикорупційних органів.

Поки що «реформування» може вилитися в те, що можуть бути зруйновані рештки тієї системи охорони здоров'я, що існує на сьогодні. Адже нині в країні є унікальні медичні установи, на зразок Національного Інституту хірургії та трансплантологіїї ім. О. Шалімова, де лікуватися дорого, але часто лише в цій установі можливі складні операції, зокрема, з трансплантації. «Горе тому, хто не має грошей. Але з іншого боку, той, хто має, – може там вилікуватися, – говорить Г.Друзенко. – Але існують і такі установи, як, наприклад, Інститут проблем акушерства і гінекології. Вони не лише приймають і обслуговують у Києві дуже багато проблем, незалежно від статків, але й часто забирають з Донбасу – і породіль, і їхніх хворих дітей, знаходять гроші на переїзд і рятують людей. Не можна про всіх казати, що вони корупціонери. Не потрібна шабля там, де слід застосовувати хірургічний скальпель». Геннадій Друзенко порівнює стан медичної галузі з хворим пацієнтом. «Те, що його потрібно оперувати, питань немає. Але необхідно оперувати, щоб він одужав, а не помер», – зауважує громадський активіст.

Хоча вже спостерігаються величезні загрози для майбутнього медицини. На думку Геннадія Друзенка найважливішим завданням реформи є забезпечити медикам гідну зарплату. Аби людина, яка віддає 10 років свого життя, щоб стати лікарем, не вимушена була потім працювати на трьох роботах або брати хабарі.

Ми вже на сьогодні стикаємося з колосальним браком кадрів. «На Західній Україні є випуски медсестер, які відразу, отримавши диплом, виїжджають за кордон. Бо якщо в Україні медсестра отримує 80 доларів на місяць, то в сусідній Польщі ця зарплата уже становить 800 злотих, а в Чехії – тисячу доларів», – говорить громадський активіст.

Юлія Билина

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрованний користувач
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм именем.

Хочеш коментувати новину?

Створи тему на форумі

Кожна людина, підприємство чи організація, згадана в наших публікаціях, має право на відповідь.

Надішліть листа з текстом, який би Ви хотіли оприлюднити, вказавши своє ім’я та прізвище, а також посилання на новину чи інформацію, на поштову скриньку: reporter@rkr.in.ua

Анонімні листи не розглядаються

Будемо також вдячні за доповнення чи уточнення новин

   
 

Партнери сайту

 
 
Програма Плюс
 
   
 

У вигляді календаря

«    Жовтень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

У вигляді списку

Жовтень 2018 (80)
Вересень 2018 (102)
Серпень 2018 (98)
Липень 2018 (85)
Червень 2018 (118)
Травень 2018 (128)
 
   
 

Корисні телефони

 
   
   
   
 

Курс валют

 
 
Загружаємо курс доларавід minfin.com.ua…
 
   
   
 

Скачати

 
 
Перейменовані вулиці Кременчука
pereymenovan-vulic-kremenchuka.docx [29.44 Kb] (завантажень: 257)
Заява про реєстрацію бази персональних даних
скачати безкоштовно zayava.doc [252 Kb] (завантажень: 262)

Про доступ до публічної інформації
Закон України
zakon.doc [121.5 Kb] (завантажень: 192)
 
   
 

Партнери сайту


Магаполис



Бизнес-атлас Кременчука
 
Медіа-центр "Репортер"
Тел. для пропозицій: (0536)780879
Разробка сайту web-студія СтроимWeb
Використання опублікованої на сайті інформації у будь-якій формі можливе виключно з посилання на сайт http://rkr.in.ua. Обов’язковим є також посилання у вигляді гіперссилки на сайт «Репортер» http://rkr.in.ua, відкритої для пошукових систем, під час цитування інформації сайту з інших ресурсів.