Репортер » Персона » Василь Танцюра

Василь Танцюра


16-07-2011, 11:17
 (голосів: 2)
Василь Танцюра
До кременчуцького майстра приїжджають рибалки з найбільш рибних регіонів – із Дереївки, Мішуриного Рогу, з Кам’яних Потоків. Адже нині небагато людей, здатних власноруч зробити дерев’яного човна.

«Човен з дерева – найкращий, – пояснює Василь Танцюра. – Бо тихо йде, рибу не розлякує».
У свої 71 рік крюків’янин – не просто пенсіонер, що сидить на лавці. Та й сидіти йому ніколи – танцює в ансамблі, займається громадською роботою, іноді, аби підзаробити, мурує стіни і в’яже човни. Один із них, що стоїть на Дніпрі, показує нам.

«Щоб човен був хороший, треба суцільну довжелезну дошку добряче вигнути», – розповідає майстер.

– А як же ви її згинаєте?

– Руками, замками і мотузками, – сміється чоловік.

За своє життя він зробив 25 човнів. Свої впізнає відразу. Пояснює: деревина, яку треба вигнути, має бути сухою, але не пересушеною. Бо як почнеш згинати мокрою – будуть надто великі щілини й човен може протікати. Потім щоб зачеканити й законопатити, треба вбити від тисячі до півтори скобок (через кожні 50 міліметрів). Тоді човен можна спускати на воду.
Човни можуть бути різної довжини: в залежності від бажання замовника. Буває 5-7 метрів, буває 10. Рибалкам важливо, щоб поміщалися снасті (які часто сягають 1,5-2 кілометра).

Першого човна зв’язав ще до пенсії, коли працював майстром виробничого навчання училища для глухонімих. А переважну більшість – уже коли пішов на пенсію.

Скільки обходиться замовнику човен? В.Танцюра каже: за роботу платили і по 4 тисячі. А ще важливо підібрати деревину, щоб була без сучків.

Найчастіше човни роблять із верби та сосни. А найкраще – з ялини, бо вона найлегша».
Хоча іноді робили човни і з дуба, та це досить складно. В старовину човни з дуба називалися «довбанки». Їх не треба було згинати.


Василь Танцюра
Василь Танцюра – корінний кременчужанин: «Я тут народився, тут живу, тут і помру».
Отримав освіту в ремісничому училищі. Працював теслярем-меблярем. Потім 15 років - водієм, зокрема – далекобійником. Навчав глухонімих теслярській справі. А ще 15 років відпрацював ковалем на Крюківському вагонобудівному заводі.
З 1957 року танцює в ансамблі «Чисті джерела». «Ми всюди побували, – розповідає чоловік. – Минулого року були в Білорусі, у Вітебську, на «Слов’янському базарі». Недавно були на Шар-горі, на фестивалі, у серпні поїдемо в Сорочинці на ярмарок. Ще запрошують у Гоголеве, теж на фестиваль. Але не знаю, чи вийде поїхати».


Юлія Билина
для "Програми плюс"
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрованний користувач
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм именем.

Хочеш коментувати новину?

Створи тему на форумі
   
 

Партнери сайту

 
 
Програма Плюс
 
   
 

У вигляді календаря

«    Червень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

У вигляді списку

Червень 2019 (3)
Травень 2019 (31)
Березень 2019 (1)
Лютий 2019 (35)
Січень 2019 (47)
Грудень 2018 (64)
 
   
 

Корисні телефони

 
   
   
   
 

Курс валют

 
 
Загружаємо курс доларавід minfin.com.ua…
 
   
   
 

Скачати

 
 
Перейменовані вулиці Кременчука
pereymenovan-vulic-kremenchuka.docx [29.44 Kb] (завантажень: 307)
Заява про реєстрацію бази персональних даних
скачати безкоштовно zayava.doc [252 Kb] (завантажень: 293)

Про доступ до публічної інформації
Закон України
zakon.doc [121.5 Kb] (завантажень: 227)
 
   
 

Партнери сайту


Магаполис



Бизнес-атлас Кременчука
 
Медіа-центр "Репортер"
Тел. для пропозицій: (0536)780879
Разробка сайту web-студія СтроимWeb
Використання опублікованої на сайті інформації у будь-якій формі можливе виключно з посилання на сайт http://rkr.in.ua. Обов’язковим є також посилання у вигляді гіперссилки на сайт «Репортер» http://rkr.in.ua, відкритої для пошукових систем, під час цитування інформації сайту з інших ресурсів.