Репортер » Новини » Кременчужани побували у місті, де трапляються дива

Кременчужани побували у місті, де трапляються дива

28-08-2013, 13:19
 (голосів: 2)
Подружжя з Кременчука відвідало одне з найзагадковіших міст світу - Меджугор'є, що знаходиться на території Боснії і Герцеговини. Ось уже тридцять років вабить до себе туристів-паломників місцина, де шістьом звичайним хорватам являється Богородиця.

Оксана і Роман Атамани отримали можливість поїхати до містечка, де відбуваються дивовижні речі, завдяки підтримці Греко-католицької церкви, тому сплатили лише частину вартості поїздки. Загалом же тижнева поїздка до Меджугор'я для пересічного туриста коштує в середньому 235-245 євро плюс консульський збір 35 євро. Якщо перевести на нашу валюту, виходить близько трьох тисяч гривень.

Дива, які важко пояснити

Кременчужани побували у місті, де трапляються дива
Мабуть, усіх без винятку туристів перш за все у Меджугор'ї притягує історія шістьох місцевих мешканців, яким тридцять років тому, коли вони були дітьми, почала являтися Богородиця. Цих людей називають візіонери – ті, хто бачать видіння і отримують послання від Божої Матері. Навколо цих обраних збираються тисячі людей, але для них Богородиця невидима, її бачать лише візіонери. Через них Діва Марія передає короткі послання віруючим. Кременчужанам вдалося лише здалеку спостерігати з натовпу явлення Богородиці одному з візіонерів.

Люди з усього світу їдуть сюди і моляться, бо вірять у те, що тут трапляються дива, наприклад, зцілення хворих.
«У Меджугор'ї люди часто бачать знаки на небі, наприклад, хтось побачив хрест на сонці або хмари якимось чином сформувалися. Або ж на камеру знімають місцевість, а потім під час перегляду відео з’являються якісь образи. Коли ми спускалися з гори, одна італійка показала нам відео на планшеті, де видно хмару у вигляді образу Богородиці. Вважаю, що це підсвідомо виходить, люди чекають, окрім Божих речей якогось підтвердження у природі. Ми нічого такого не побачили», - розповідає Роман.

Також паломники збираються біля великої статуї Ісуса, що стоїть на невеликій площі у центрі містечка. Вона цікава тим, що Ісус наче піднявся з хреста, який лежить на землі. На коліні статуї, якщо добре придивитися, є ніби зображення Богородиці, з очей якої капають сльози. Кременчужани навіть зняли відео, на якому можна побачити, як дійсно невідомо звідки через бронзове покриття статуї з’являються краплинки прозорої рідини. Люди стоять у черзі і витирають ці «сльози» хусточками, а також торкаються до них вервицями, іконками. Кажуть, що потім ці речі, наприклад, коли болить голова, можна прикладати до хворого місця і біль відступає. Тобто має таку ж дію, як освячена вода.

«Я досить скептично до цього спочатку поставився, але, придивившись до статуї, не розумієш, яким чином з’являються ті краплі, адже жодних отворів у ній немає», - зазначає Роман.


Наші Карпати кращі!

Виїжджати до загадкового Меджугор'я кременчужанам довелося з Тернополя, де зібрали два великі автобуси паломників.
«У дорозі були більше доби, виїхали у неділю, о 15-ій, а близько 19-ої години понеділка прибули до місця призначення. Наш шлях проходив через Угорщину і Хорватію. Дуже сподобався Будапешт – столиця Угорщини. Щоправда, милувалися ним лише з вікна автобуса. А ще здивував кордон між Хорватією і Боснією та Герцеговиною. Ми їхали крутими горами - з одного боку дороги скелі, а з іншого – прірва, потім з’їжджаємо з хорватських гір, і раптом прямо перед нами – кордон», - ділиться Оксана.
Діставшись до пункту призначення, тобто до містечка Меджугор’є, туристи зайняли заброньовані організаторами поїздки кімнати у невеликому чотиризірковому готелі. Як помітили кременчужани, у цьому містечку переважно одно- або двоповерхові готельчики, де можуть переночувати туристи, яких неначе магнітом тягне сюди. Цікаво, що за всю історію явлення Богородиці у Меджугор’ї (з 1981 року) це місце відвідали близько двадцяти мільйонів паломників. Щорічно до Меджугор'я здійснюють паломництво понад мільйон християн різних конфесій усього світу. При цьому у Меджугор’ї живе всього кілька тисяч постійних мешканців – хорватів за національністю.
«Місцевість схожа за кліматом на Крим. Але, перебуваючи там, ми оцінили те багатство, яке маємо у нашій країні. Так, скажімо, гори – у них скелясті, а у нас – Карпати аж пухнасті від зелені, багато лісу, грибів, ягід. У їхніх же горах нічого немає. Можна сказати, що Богородиця їх дуже врятувала тим, що почала саме там з’являтися. Вона їм дуже допомогла у матеріальному плані, адже завдяки притоку туристів відбувся колосальний розвиток містечка.
Місцеві мешканці - різні, не всі є побожними. Ми, наприклад, на вулиці бачили дівчат, які продавали іконки й сувеніри і тут же сідали й курили. Але впевнена, що все-таки якийсь особливий відбиток на мешканцях усе ж є», - додає Оксана.

Хорватська мова схожа на українську!

Кременчужани розповіли, що у готелі з приїжджими спілкуються англійською мовою, але місцеві у побуті користуються хорватською.
«Хоча мова й подібна до української, але важка, тим більше, як для першого разу на слух. Бувало, що поодинокі слова розумієш, а повністю сказаного не збагнеш. Загалом же хорватська мова дуже цікава, і краще говорити з місцевими мешканцями не польською, якщо знаєш цю мову, не російською, а українською. Їм легше її розуміти, ніж якусь іншу мову. В хорватській мові багато цікавих, а інколи навіть смішних слів. Наприклад, «дякую» хорватською - «хвала». Деякі їхні слова наштовхують на якийсь глибший зміст наших слів. Наприклад, у хорватів є такий стенд із зображенням знаків заборони («Не шуміти!», «Не смітити!», «Не користуватися мобільним телефоном!» тощо), на якому написано «поштовано ходочасніце», що перекладається, як «шановні учасники ходи». Як бачимо, «поштовано» від слова «шанувати» тобто ті, кого шанують, «ходо» - «хода» і «часніце» - «учасники». Деякі слова дійсно для нас смішні, так, на бабусю вони кажуть «бака», «дідусь» хорватською «дєд», «чоловік» - «мушкарац». І це логічно, якщо брати до уваги те, що з давніх часів чоловік мав здобувати харчі, тобто брати когось «на мушку», - розповідає Роман.

Кременчужани побували у місті, де трапляються дива

Дивовижне зцілення наркомана

Також подружжю з Кременчука вдалося поспілкуватися з цікавими людьми, які тут живуть. Однією з найбільш вражаючих Оксана і Роман назвали історію колишнього наркомана Горана Чурковича. Він через сімейні негаразди і після невдалої спроби самогубства ще у підлітковому віці потрапив у залежність від наркотиків та алкоголю. Близько двадцяти років прожив у різних залежностях!
«Горан розповідав, що коли був наркоманом, ненавидів увесь світ і думав лише про те, щоб щось вкрасти, аби придбати чергову дозу. Тобто був на самому дні суспільства.

Момент його навернення до віри дуже цікавий. Одного разу взимку у якомусь покинутому розваленому будинку Горан замислився над своїм життям. Він зрозумів: все, що з ним сталося, - це дійсно тільки з його вини, через його дурну голову. Чоловік розплакався і чомусь згадав молитву Богородиці, згадав, як його маленьким водили до церкви, а він не дуже хотів туди йти.

Через деякий час після такого внутрішнього конфлікту Горана знайшла жінка через іншого наркомана, вона намагалася допомогти таким людям зійти зі згубного шляху. Вона придбала Горану квиток і відправила до Меджугор'я. А він собі подумав: яка різниця, де спати - на вулиці тут чи в іншому місті?

Приїхавши до Меджугор'я, він спочатку вкрав вина у одного з місцевих торговців, потім тинявся містом, але врешті-решт потрапив до спільноти, де допомагають наркозалежним побороти згубну пристрасть. У ній із залежності людей виводили не медичними препаратами, а тільки молитвою і працею.

Коли врешті сталося зцілення, Горан вирішив, що буде працювати десь при церкві. Він підійшов до священика і запитав, чи є у них якась робота для нього. Священик відповідає: «Є! Будеш директором!» Звісно, що Горан дуже зрадів, бо все життя був наркоманом, бомжем, а тут – директором! Виявилося, що він буде директором у громадському туалеті. Там потрібно було прибирати і стежити за порядком.
Працюючи, він уже почав замислюватися про те, щоб знайти собі дівчину й одружитися. Повз нього проходило багато дівчат і він до них придивлявся. І тут зайшла одна дівчина і його ніби осінило, він відчув, що саме вона має стати його дружиною. За національністю вона була чешкою і Горан не знав, як до неї підійти, як з нею спілкуватися, тому міг лише нею милуватися.
Пізніше священик вирішив перевести Горана на іншу роботу. Сказав, що той дуже відповідально ставився до своїх обов’язків у туалеті, і тепер йому дають кращу роботу – двірником. Завдяки цьому у Горана з’явилися вихідні. Він почав збирати інформацію про дівчину, яка йому сподобалася. Виявилося, що вона на 13 років його молодша, працювала волонтером, збиралася піти в монастир і зовсім не думала про одруження. А тут ще якийсь жахливий на вигляд чолов’яга (зовні він ще не встиг змінитися) до неї залицяється! Горан намагався якось із нею спілкуватися, але дівчина не проявляла симпатії, а інколи навіть посміювалася з нього. І Горан вирішив змінити тактику: сказав їй, що знайшов дівчину з Німеччини і збирається одружитися. Лише після цього вона передумала. Згодом зрозуміла, що він трішки їй подобається. Почали зустрічатися, а перед тим вона сказала: «Спробуємо, але до шлюбу не буде нічого, не торкайся до мене і навіть не бери мене за руку». Дівчина його уже прийняла таким, який він є, але поводилася дуже стримано. Їхні зустрічі тривали 15 місяців, а потім Горан уже серйозно поставив питання: вирішуй, або виходиш за мене заміж, або розходимося. І вони одружилися, зараз виховують чотирьох дітей», - розповідає Оксана.

Ще кременчужани поспілкувалися з американкою Ненсі, яка переїхала зі своїм чоловіком Патріком до Меджугор'я. Колись він був успішним бізнесменом і богом вважав лише долар, але в його душі зародилося щось світле, він продав усе і поїхав за дружиною. У цьому містечку збудували величезний будинок, схожий на королівський палац, і приймають постійно у ньому, як гостей, священнослужителів з різних країн, не беручи при цьому з них жодної плати.

«Також ми дізналися, що там були особливі люди з України – дует «Писанка». Це фольклорний колектив з Чернівецької обласної філармонії у складі заслужених артистів України співачки Оксани Савчук та музиканта-цимбаліста Івана Кавацюка. Шкода, що ми не зустріли їх», - зазначає Оксана.

П’ять днів паломники з України провели у диво-містечку, відвідали його святі місця, взяли участь у кількох церковних службах і вирушили додому. Дорогою до рідної країни організатори поїздки завезли українських паломників до Адріатичного моря у Хорватії, де відпочивальники провели майже цілий день.

Лілія Самойленко


Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрованний користувач
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм именем.

Хочеш коментувати новину?

Створи тему на форумі

Кожна людина, підприємство чи організація, згадана в наших публікаціях, має право на відповідь.

Надішліть листа з текстом, який би Ви хотіли оприлюднити, вказавши своє ім’я та прізвище, а також посилання на новину чи інформацію, на поштову скриньку: reporter@rkr.in.ua

Анонімні листи не розглядаються

Будемо також вдячні за доповнення чи уточнення новин

   
 

Партнери сайту

 
 
Програма Плюс
 
   
 

У вигляді календаря

«    Жовтень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

У вигляді списку

Жовтень 2019 (13)
Вересень 2019 (23)
Червень 2019 (3)
Травень 2019 (31)
Березень 2019 (1)
Лютий 2019 (35)
 
   
 

Корисні телефони

 
   
   
   
 

Курс валют

 
 
Загружаємо курс доларавід minfin.com.ua…
 
   
   
 

Скачати

 
 
Перейменовані вулиці Кременчука
pereymenovan-vulic-kremenchuka.docx [29.44 Kb] (завантажень: 324)
Заява про реєстрацію бази персональних даних
скачати безкоштовно zayava.doc [252 Kb] (завантажень: 310)

Про доступ до публічної інформації
Закон України
zakon.doc [121.5 Kb] (завантажень: 244)
 
   
 

Партнери сайту


Магаполис



Бизнес-атлас Кременчука
 
Медіа-центр "Репортер"
Тел. для пропозицій: (0536)780879
Разробка сайту web-студія СтроимWeb
Використання опублікованої на сайті інформації у будь-якій формі можливе виключно з посилання на сайт http://rkr.in.ua. Обов’язковим є також посилання у вигляді гіперссилки на сайт «Репортер» http://rkr.in.ua, відкритої для пошукових систем, під час цитування інформації сайту з інших ресурсів.