Репортер » Список статей за 05.07.2018
Сортувати новини за: датою новини | популярністю | відвідуванню | коментарями | абеткою

Гарячу воду повернуть центру Кременчука в кінці липня, але не всюди

Гарячу воду повернуть центру Кременчука в кінці липня, але не всюди
З 29 липня гаряча вода має повернутися в квартири мешканців центральної частини міста. Але район молокозаводу поки що залишиться без благ цивілізації

"гаряча вода в оселях споживачів центральної частини Кременчука має з’явитися 29 липня. Разом із тим представник енергетичної організації повідомив, що у зв’язку з поривами на тепловій мережі по проспекту Свободи, гаряче водопостачання у квт. 100 (район молокозаводу) буде відновлене дещо пізніше, після проведення ремонтних робіт із усунення поривів" - повідомляє прес-служба міської ради.

Як відомо, цього року комунальники на тиждень відстали від затвердженого раніше графіка профілактичних ремонтів трубопроводів.

Разом із тим, мешканцям віддаленого мікрорайону правобережжя - Раківка гарячу воду обіцяють уже з завтрашнього дня, з 6 липня. Як відомо, меоія знайшла 20 мільйонів гривень, щоб розрахуватися з Крюківським вагонзаводом за опалення.

Журналісти розповіли про цензуру на "Лтаві", премії керівництву та розпродає майна

Журналісти розповіли про цензуру на "Лтаві", премії керівництву та розпродає майна
Спочатку реалізували власний автопарк (12 автомобілів), щоб потім винаймати авто, хоча так дорожче. Площі історичної будівлі надаються в оренду під кафе, депіляцію та юристів, заявляють колишні співробітники телеканалу


Олена Вахницька, Інна Якобенко та Ольга Гладченко поставили запитання щодо ефективності реформ на «Лтаві», попросили звіту та відновлення зворотнього зв’язку із суспільством: глядачем та слухачем, розповідає інтернет-видання "Полтавщина" про скандал у обласному центрі.

У Полтаві, в приміщенні редакції сайту 0532.ua, відбулася прес-конференція журналістів, яким небайдужа подальша доля реформованої ОДТРК «Лтава», нині — це телеканал «Лтава» Полтавської філії Національної суспільної телерадіокомпанії України, яка змінила свій статус з 1 січня 2017 року.

Спікерами виступили Олена Вахницька (пропрацювала на «Лтаві» 22 роки), Інна Якобенко (15 років очолювала обласне радіо) та Ольга Гладченко (15 років стажу).

Олена Вахницька повідомила, що такі зустрічі журналістів та громадських активістів на тему ефективності реформ суспільного мовника проходять в різних регіонах України. Мета таких зустрічей — побачити звіт про успішність реформ і через цю процедуру — відновити зворотній зв’язок Суспільного телебачення із власне суспільством.

Інна Якобенко висловила своє бачення. Хоч вона вже не в професії, але у свій час віддала улюбленій справі багато років свого життя і тепер не може нейтрально спостерігати за процесами, які відбуваються в професійній «Альма-матер». На її думку, протягом 90-х років в країні лавиноподібно збільшилась кількість різноманітних газет, де редакторами були не зовсім професійні люди, але які вважали, що справа не у професіоналізмі. Вони не бачили своєї цільової аудиторії, відповідно не бачили і рекламодавців. Щось подібне відбувається й на «Лтаві» — втрачається зв’язок із традиційною цільовою аудиторією компанії. Це люди середнього і старше віку, переважно сільські мешканці, для яких радіо залишалося найдоступнішим ЗМІ. «Лтава» пропонувала їм формат роз’яснення соціально-економічних та юридичних аспектів життя. Тепер зворотнього зв’язку із регіонами, глибинкою не відчувається, натомість відсутня і альтернатива. Тобто, «плану Б» не було із самого початку.

Хоча реформи на «Лтаві» потрібно було проводити, але це повинні були зробити не ці люди і не такими методами. Було скорочено більше 60% персоналу, при цьому нові керманичі не провели загального зібрання, поставили людей перед фактом, залишивши в пріоритеті лояльність, а не професійність.

Ольга Гладченко навела слова менеджера Полтавської філії НСТУ Євгенія Сердюка, якого цікавила інформація про необхідність «щось продати». Товар знайшли. Спочатку реалізували власний автопарк (12 автомобілів), щоб потім винаймати авто, хоча так дорожче. Площі історичної будівлі надаються в оренду під кафе, депіляцію та юристів. Знищено унікальну студію звукозапису, хоча вона могла б також приносити прибуток. Складається враження, що під фразами про оптимізацію видатків приховується щось інше.

Викликає й занепокоєння цензура на телеканалі. Окремі теми потрібно узгоджувати із Києвом, або із керівництвом на місці, хоча сам формат суспільного мовлення не передбачає узгоджень на політичні теми, адже замовник продукту — саме суспільство.

Також знищено багато унікальних авторських програм, твори яких відзначені на багатьох всеукраїнських та міжнародних фестивалях — про культуру, мистецтво, науку, краєзнавчий напрямок. Мова йде про 22 авторські програми тільки на обласному радіо. Натомість контент каналу уніфіковано, втрачено зворотній зв’язок із слухачами.

Олена Вахницька висловила жаль, що на зустріч не завітали керівники «Лтави», а голова обласної спілки НСЖУ Євген Лопушинський не зміг бути присутнім, адже був у відрядженні. У такому разі був би діалог. Хоча й без них формат зустрічі та обговорення стану справ на «Лтаві» не мав на меті вилити на когось бруд, а лише привернути увагу громадськості до проблеми. А запитання є. Наприклад, утримання одного солдата ЗСУ обходиться бюджету в 330 тис. грн, а працівника «Суспільного» — 380 тис. грн. При цьому рядові працівники мають скромні прибутки, а керівники натомість виписують собі неадекватні премії. Це знову ж таки до питання «оптимізації видатків».

Учасники зустрічі мають надію, що керівництво «Лтави» дослухається до цих запитань і прозвітується про 1,5 роки реформ. Після звіту громадськість, на податки якої існує суспільний мовник, надасть оцінку реформам і допоможе сформувати таку організаційну та інформаційну політику, яка б повернула Суспільне — суспільству.

У Полтаві рятувальники знімали дитину з 6-метрового пам'ятника

У Полтаві рятувальники знімали дитину з 6-метрового пам'ятника
Дитина залізна на монумент у Парку Слави.
Обійшлося без трагедії

В Україні почне діяти "єдине митне вікно"

Закон передбчає: портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" працюватиме 24 години щоденно, крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.

Верховна Рада внесла зміни до Митного кодексу та деяких інших законів щодо запровадження на митниці механізму "єдиного вікна".
За ухвалення законопроекту №7010 в цілому та з редакційними поправками проголосували 254 народних депутатів при мінімально необхідний кількості у 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Метою закону є створення законодавчих підстав для запровадження принципу "єдиного вікна" під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, радіологічного та інших видів державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Принцип "єдиного вікна" - це механізм взаємодії декларантів, їх представників та інших зацікавлених осіб з органами доходів і зборів, іншими державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних дозвільних або контрольних функцій, який забезпечує можливість одноразового подання заінтересованою особою в електронному вигляді через єдиний інформаційний веб-портал відповідних документів та відомостей з метою дотримання вимог законодавства України щодо переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України.

"Для функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" інформаційно-телекомунікаційна система органів доходів і зборів забезпечує можливість обміну інформацією з відповідними інформаційно-телекомунікаційними системами інших державних органів, установ і організацій, уповноважених на здійснення відповідних дозвільних або контрольних функцій стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України", - йдеться в законі.

Водночас під час взаємодії зокрема між декларантами, їх представниками та органами доходів і зборів закон передбачає дотримання вимог щодо конфіденційності інформації.

При цьому визначено, що портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" працюватиме 24 години щоденно, крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.

Окрім того, у законі зазначено, що у пунктах пропуску через державний кордон України органи доходів і зборів здійснюють контроль за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень згідно із Законом України "Про автомобільний транспорт". Порядок проведення такого контролю затверджується Кабінетом міністрів України.

У Львівській області для туристів відкриють легендарний "Замок мушкетерів"

У Львівській області для туристів відкриють легендарний "Замок мушкетерів"
Уже наступного року туристам обіцяють показати розкішні зали Свірзького замку.
Наразі замок закритий для відвідування, проте на територію заходити можна.


Навесні 2019 року Свірзький замок на Львівщині планують відкрити для туристів. Відвідувачі зможуть побачити старовинні покої легендарної твердині, де неодноразово знімали кіно, зокрема фільм про трьох мушкетерів, а ще побачити галереї і виставки, які тут організовують.

Про це розповів голова Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів Богдан Гой сайту "Твоє місто".

«У планах робити виставки, які б могли притягувати туристів з різних куточків України та з-закордону. Таким чином люди хотітимуть їхати до Свірзького замку частіше, адже кожен рік там буде щось нове», — розповідає Богдан Гой.

Зараз замок закритий для відвідувачів. Туристи можуть подивитися тільки його фасади і двір. Свірж часто відвідують туристичні групи, які оглядають замки так званої "Золотої підкови Львівщини", куди відносяться Олеський, Підгорецький, Золочівський, а іноді ще й Старосільський замки.

Свірзький замок розташований у Перемишлянському районі Львівської області. Перші згадки про нього датуються 1530 роком, коли замок належав роду Свірзьких. Сучасного вигляду він набув з середини XVII століття, коли перейшов у власність графа Цетнера і належав його нащадкам до XIX століття. Найбільших ушкоджень замок зазнав під час Першої світової війни — його спалили російські війська. У міжвоєнні роки замок спробували відреставрувати. Наступні реставраційні роботи проводились у 1975-1983 р.р. під керівництвом архітектора Андрія Шуляра.

У Свірському замку знімали епізоди фільму "Три мушкетери". Це "родове гніздо Д’Артаньяна", а також тут відзнімали прогулянки та пікніки короля з почтом.
   
 

Партнери сайту

 
 
Програма Плюс
 
   
 

У вигляді календаря

«    Липень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

У вигляді списку

Листопад 2018 (68)
Жовтень 2018 (125)
Вересень 2018 (102)
Серпень 2018 (98)
Липень 2018 (85)
Червень 2018 (118)
 
   
 

Корисні телефони

 
   
   
   
 

Курс валют

 
 
Загружаємо курс доларавід minfin.com.ua…
 
   
   
 

Скачати

 
 
Перейменовані вулиці Кременчука
pereymenovan-vulic-kremenchuka.docx [29.44 Kb] (завантажень: 264)
Заява про реєстрацію бази персональних даних
скачати безкоштовно zayava.doc [252 Kb] (завантажень: 268)

Про доступ до публічної інформації
Закон України
zakon.doc [121.5 Kb] (завантажень: 199)
 
   
 

Партнери сайту


Магаполис



Бизнес-атлас Кременчука
 
Медіа-центр "Репортер"
Тел. для пропозицій: (0536)780879
Разробка сайту web-студія СтроимWeb
Використання опублікованої на сайті інформації у будь-якій формі можливе виключно з посилання на сайт http://rkr.in.ua. Обов’язковим є також посилання у вигляді гіперссилки на сайт «Репортер» http://rkr.in.ua, відкритої для пошукових систем, під час цитування інформації сайту з інших ресурсів.