Репортер » Список статей за 12.02.2018
Сортувати новини за: датою новини | популярністю | відвідуванню | коментарями | абеткою

Кременчуцький лікар Петро Самойленко потребує допомоги

Кременчуцький лікар Петро Самойленко потребує допомоги
Відомий у Кременчуці лікар - акушер-гінеколог Петро Олександрович Самойленко бореться з хворобою.
Днями він переніс другу операцію, потрібні додаткові обстеження, лікування, реабілітація.
Прохання допомогти фінансово:

Карта ПриватБанку:
5168 7551 1025 4519 (м. Київ; Самойленко Олександр Петрович – син Петра Олександровича)

Від пуху до жаб і равликів: Україна освоює нові ніші експорту

Від пуху до жаб і равликів: Україна освоює нові ніші експорту
Окрім традиційних металу та продуктів харчування, українські підприємці та митці експортують багато різноманітного краму, комах і навіть... відходи харчопрому.

Відомо, що Україна — крупний експортер металу, руди та сільгосппродуктів. Зокрема, у 2017 році аграрний експорт України в ЄС зріс на 37%. Але наша країна продає за кордон і незвичайні товари — вату, парасольки, пух і пір'я, живих тварин, молюсків, комах і навіть... відходи харчопрому. Обсяги їх експорту не порівняти з поставками руди або їжі, але згадана продукція затребувана за кордоном все більше. Всього на нестандартному експорті країна заробила близько 1,2 млрд доларів за 2017 рік, повідомляє "Сегодня".

Як видно з інфографіки, Україна продає за кордон не тільки екзотичну їжу на зразок жаб'ячих лапок і виноградних равликів, але і твори сучасного мистецтва — картини, скульптури, товари народних промислів: вишивку, гончарство, плетіння.

За словами мистецтвознавця Ігоря Самаріна, в основному затребувані традиційні твори: петриківський розпис, мереживний посуд, звичайно ж, вишиванки, хоча їм становить серйозну конкуренцію ширвжиток з КНР, який коштує в рази дешевше.

"Купують і дорогоцінні камені, перш за все бурштин, але в основному у вигляді напівфабрикатів, а не готових виробів, тобто за безцінь, до 5 доларів/грам, в залежності від розміру, - каже Самарін. - І то, це крапля в морі , так як основний потік бурштину, на жаль, багато років йде за кордон контрабандою".

Експерти Українського клубу аграрного бізнесу відзначають зростання експорту продуктів, про які 4-5 років тому і не чули. Це, наприклад, виноградні равлики, яких ще 5 років тому приватний бізнес виростив і продав всього 3 тонни, а в 2017 році - вже 415 тонн! Їх беруть у нас живим оптом Литва і Румунія за ціною сировини - 1-1,5 долара/кг, а перепродують охолодженими і упакованими, в 4-5 разів дорожче, у Францію та Італію. У ці ж країни йдуть і штучно вирощені українські жаби, які досягли ваги 100-120 г.

Наш бізнес також заробляє на менш розвинених країнах, наприклад, закуповуючи і переробляючи бавовну на вату із Середньої Азії і експортуючи її.

"А ось пух і пір'я у нас свої, і дуже якісні, так як розвинене птахівництво, тому їх переробляють і дорого продають на Захід (в Польщу, Молдову, Грузію), де з пуху шиють подушки і теплий одяг. Що стосується відходів, то це макуха і шрот, кістки і хрящі худоби, з яких за кордоном роблять корми для собак і кішок ", - розповів президент Украналітцентра Олександр Охрименко.

А природним шелаком у нас почали займатися недавно, але успішно. Як пояснив нам бджоляр Юрій Похитун, шелак - це продукти життєдіяльності азіатських комах-червців (типу багатоніжки), він використовується для виготовлення лаків, якими покривають струнні музичні інструменти, в фармпромисловості - для оболонок таблеток.

"Джмелів розводять і експортують для запилення овочів в теплицях, так як бджоли там не виживають, — уточнив Похитун. — Звідси і попит на комах, наприклад у Туреччині, де овочі вирощують цілий рік".

За словами директора Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, ці напрямки нашого експорту будуть розвиватися і далі.

"Не секрет, що ЄС встановив жорсткі квоти на українські традиційні товари, тому наш агробізнес починає освоювати нові ніші. Така тенденція продовжиться", — упевнений Дорошенко.
Українські новини

Робота за їжу: в "ЛНР" видають тормозки замість зарплати

Економічна ситуація на окупованих росіянами територіях не з найкращих

На окупованому Донбасі бойовики через відсутність грошей видають працівникам підприємств тормозки замість зарплати. Про це у Facebook повідомив Олег Слободян, речник Державної прикордонної служби України.

Робота за їжу: в "ЛНР" видають тормозки замість зарплати
"Економічна ситуація в ОРДЛО виходить на новий рівень! Мем ІІІ тисячоліття - тормозки замість заробітної плати! На фото витяг з основного розпорядження, але знаючі люди по той бік реальності стверджують, що так воно і є", - написав він.

Виставка картин Тетяни Шуляк відкривається 15 лютого

Виставка картин Тетяни Шуляк відкривається 15 лютого
У картинній галереї Н.Юзефович у Крюкові цього четверга, 15 лютого - відкриття персональної виставки відомої кременчуцької художниці Тетяни Шуляк

МЗС нагадує: за три роки “Мінська” Росія не виконала жодного пункту

У третю річницю підписання Мінських домовленостей в МЗС України нагадали, що з часу ухвалення "Мінська-2" у 2015 році, Росія не виконала жодного пункту.

"12 лютого 2015 року ухвалено Комплекс заходів з імплементації Мінських угод (2014). Жодного пункту РФ не виконала. РФ потрібна війна і дестабілізація України", - про це у своєму Twitter написала речник МЗС України Мар'яна Беца.

Нагадаємо, три роки тому були затверджені Мінські домовленості (Мінськ-2). 12 лютого 2015 року на саміті у Мінську після багатогодинних переговорів «нормандської четвірки» було затверджено Комплекс заходів, спрямованих на імплементацію вересневих Мінських домовленостей (Протокол від 5 вересня 2014 року та Мінський Меморандум від 19 вересня 2014 року) з врегулювання кризи на Донбасі.

Документ підписали: Ангела Меркель (Німечина), Франсуа Оланд (Франція), Петро Порошенко (Україна), Володимир Путін (РФ). Питаннями виконання всіх складових Мінських домовленостей опікується Тристороння контактна група з проведення переговорів і врегулювання ситуації на Донбасі, роботу якої курує спеціальний представник голови ОБСЄ Мартін Сайдік.

Укрінформ

Директору "Візиту" та іншим підозрюваним у справі вбивства мера Кременчука продовжили арешт

Директору "Візиту" та іншим підозрюваним у справі вбивства мера Кременчука продовжили арешт
Полтавський райсуд продовжив міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для чотирьох обвинувачених в замовних вбивствах мера Кременчука Олега Бабаєва та судді Автозаводського райсуду Олександра Лободенка.

5 та 6 лютого у Полтавському районному суді відбулося засідання у справі замовних вбивств мера Кременчука Олега Бабаєва та судді Автозаводського райсуду Олександра Лободенка. Під час дводенного засідання у залі суду замінили металеву «клітку» на скляний бокс та обвинувачені вперше отримали обід вчасно, а не після завершення засідання ввечері, повідомляє "Полтавщина".

Крім того, за клопотанням прокурора, обвинуваченим Олександру Мельнику, Олександру Крижанівському, Ігорю Кунику та Ігорю Пасічному продовжили термін тримання під вартою до 11 квітня 2018 року.

Як повідомив захисник обвинуваченого Ігоря Пасічного Григорій Фелоненко, на останньому засіданні були присутні представники Міжнародного товариства з прав людини. Згідно з інформацією на сайті МТПЛ, під час засідання експерти помітили п‘ять порушень прав людини.

Перше — підозрювані перебували в ізольованій «клітці», що, згідно з практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), може принижувати людську гідність.
Друге порушення — ненадання необхідної медичної допомоги, яка необхідна Мельнику як інваліду 2 групи, що переніс інсульт і має різні хронічні захворювання в зв’язку з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС — держава зобов’язана належним чином забезпечити здоров’я і благополуччя осіб, позбавлених волі.
Третє порушення, яке зафіксувало МТПЛ — права адвоката також порушені, бо він не має можливості спілкуватися конфіденційно зі своїм клієнтом.
Четверте — порушення принципу рівності сторін. При розгляді скарги захисту на дії слідчого, прокурор зачитав клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо кожного з підозрюваних і лише після цього запропонував суду не розглядати скаргу захисту, в той час як сторону захисту і підзахисних суд обмежував в наданні особистих коментарів і думок по їх же скарзі і просив «дотримуватися суті».
Та, останнє, п‘яте — прокурор не дав можливість стороні захисту ознайомитися з клопотанням про продовження запобіжного заходу всупереч ч. 2 статті 184 КПК і заявив, що адвокати та підозрювані повинні «коментувати на слух».
Експерти міжнародного товариства з прав людини продовжать відвідувати судові засідання по даній справі. Наступне засідання призначили на 14 лютого 2018 року.

Нагадаємо, що у грудні справу щодо вбивства мера Кременчука Олега Бабаєва та судді Авдозаводського суду Олександра Лободенка передали до Полтавського райсуду. Розгляд справи розпочала п‘ята суддівська колегія.


Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»

Коли громада сама рахує гроші

Коли громада сама рахує гроші
Новий міст через річку, автобусне сполучення між селами, які давно не бачили громадського транспорту, відновлені дитсадки і навіть допомога на лікування малечі. Усе це нині може дозволити собі сільська громада, що стала об’єднаною й отримала право розпоряджатися заробленими коштами самотужки.
   
 

Партнери сайту

 
 
Програма Плюс
 
   
 

У вигляді календаря

«    Лютий 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
 

У вигляді списку

Грудень 2018 (43)
Листопад 2018 (111)
Жовтень 2018 (125)
Вересень 2018 (102)
Серпень 2018 (98)
Липень 2018 (85)
 
   
 

Корисні телефони

 
   
   
   
 

Курс валют

 
 
Загружаємо курс доларавід minfin.com.ua…
 
   
   
 

Скачати

 
 
Перейменовані вулиці Кременчука
pereymenovan-vulic-kremenchuka.docx [29.44 Kb] (завантажень: 269)
Заява про реєстрацію бази персональних даних
скачати безкоштовно zayava.doc [252 Kb] (завантажень: 272)

Про доступ до публічної інформації
Закон України
zakon.doc [121.5 Kb] (завантажень: 203)
 
   
 

Партнери сайту


Магаполис



Бизнес-атлас Кременчука
 
Медіа-центр "Репортер"
Тел. для пропозицій: (0536)780879
Разробка сайту web-студія СтроимWeb
Використання опублікованої на сайті інформації у будь-якій формі можливе виключно з посилання на сайт http://rkr.in.ua. Обов’язковим є також посилання у вигляді гіперссилки на сайт «Репортер» http://rkr.in.ua, відкритої для пошукових систем, під час цитування інформації сайту з інших ресурсів.