З 1 січня 2013 року притулок для дітей, який працює в Автозаводському районі, реорганізується у Центр соціально-психологічної реабілітації для дітей.
Про це розповіла начальник служби у справах дітей Автозаводського райвиконкому Алла Коваленко, яка проінформувала депутатів районної ради про хід виконання повноважень службою у справах дітей за 11 місяців поточного року.

Якщо притулок для дітей цього року фінансувався у розмірі 1 млн. 592 тис. грн., то на утримання Центру соціально-психологічної реабілітації для дітей на 2013 рік виділена субвенція з обласного бюджету в розмірі 1 млн 929 тис. грн.
Саме таку цифру видатків на утримання дитячого центру затвердили депутати Автозаводської районної ради при формуванні районного бюджету. У Центрі соціальної реабілітації для дітей наступного року прогнозується надати соціальних захист щонайменше 110 дітям. Заклад розрахований на одночасне перебування у ньому 40 дітей.

Службою здійснюється контроль за умовами проживання та виховання дітей в сім’ях опікунів (піклувальників), та усиновителів, ведеться облік нерухомого майна дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, проводиться профілактична робота щодо недопущення дитячої злочинності.

Протягом 2012 року підготовлено 159 рішень по захисту житлових інтересів дітей цих категорій. В Автозаводському районі у листопаді 2012 року створена перша прийомна сім’я, в якій виховуються діти, позбавлені батьківського піклування. Служба у справах дітей контролює умови їх утримання та виховання, надає всіляку допомогу прийомним батькам.

У районному притулку для дітей з початку року соціальний захист та допомогу отримали 126 дітей. До притулку діти попадали з причини бездоглядності, бродяжництва, позбавлення батьківської опіки, незадовільних умов проживання у сім’ях. Всі ці діти отримали медичну, психологічну, соціальну та матеріальну допомогу. Їх утримували в гарних умовах, забезпечували 4-х разовим, а влітку 5-ти разовим харчуванням. Діти були охоплені навчально-виховним процесом, а діти шкільного віку відвідували заняття у ЗОШ № 18, яка розташована поруч з притулком.

Рреєстраційна служба, що знаходиться за адресою Жовтнева, 27, реєструватимуть нерухомість уже з 2 січня.

Про це повідомила Наталія Проценко, начальник управління юстиції міста Кременчука.
Усі документи прийматимуться і видаватимуться в єдиному місці. Строк виконання замовлення - 14 днів.

За словами начальника реєстраційної служби м. Кременчука Світлани Терещенко, прийом громадян розпочнуть вже з 2 січня.
Документи прийматимуть з понеділка по суботу з 8.00 до 17.15, а у вівторок - до 20-ї години.
Процедурою державної реєстрації прав займатимуться 9 реєстраторів реєстраційної служби КМУЮ та 36 нотаріусів, яким відкриють доступ до Єдиного державного реєстру.

А ще серед випускників шкіл, що захищали роботи на конкурсі Малої академії наук, нині 11 – президентських стипендіатів.

З цього тижня у Кременчуці розпочався міський етап конкурсу-захисту наукових робіт Малої академії наук. Урочисте відкриття його відбулося в актовій залі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Як відзначила Олена Сьомик, президент міської філії МАН, цей виш є постійним партнером юних науковців, що всіляко підтримує посильний внесок школярів у розвиток науки. «Учні шкіл мають змогу користуватися лабораторіями КрНУ під керівництвом провідних професорів, доцентів, викладачів, які очолюють секції Малої академії наук, є науковими керівниками робіт юних науковців», – відзначила Олена Сьомик. За її словами, міська філія МАНу також співпрацює з приватними вищими навчальними закладами. Така співпраця дала відчутні результати.

Дев’ятикласник ліцею №4 Руслан Серебряков, минулорічний всеукраїнський призер конкурсу, здобув патент на втілення своєї наукової роботи з інформатики. Його науковим керівником був доктор технічних наук Денис Барановський, нинішній проректор КУЕІТУ.
А 11 колишніх випускників шкіл, також призери всеукраїнського рівня МАН, нині навчаються у престижних вишах країни, отримуючи стипендію від Президента України.

Загалом же Кременчук третій рік поспіль є лідером Полтавської області за кількістю переможців і призерів обласного та всеукраїнського рівня. На урочистостях вручали грамоти від губернатора та міського управління освіти тим педагогам, які підготували переможців. Успіхи тут у шкіл нового типу. Найбільше юних науковців, що здобули перемогу в Полтаві та Києві, навчаються в ліцеї №30. Друге місце – у ліцею №11. На третьому місці – ліцей №4.
Грамотою обласної державної адміністрації за значні досягнення в розвитку Малої академії наук була нагороджена і президент міської філії МАН Олена Сьомик.

У Кременчуці міська філія Малої академії наук діє уже 22 рік. Тож багато її випускників і в дорослому житті продовжили займатися наукою. Серед них уже є ті, що захистили кандидатські дисертації з різних галузей знань: Андрій Дерієнко (кандидат фізико-математичних наук, доцент КрНУ), Інна Ховрак, Олена Сливко, Сергій Дегтяр (кандидати технічних наук).

«Програма Плюс» побувала на захисті наукових робіт МАН у секції «Мистецтвознавство». Активність школярів навіть у цій галузі, що не представляє профільні дисципліни, з яких складають тестування випускники, була досить високою. Свої сили спробували переважно «новачки» - дев’ятикласники. На розсуд журі було представлено більше 15 робіт. Причому кожна з них стосувалася різноманітних видів мистецтва. Одна учениця досліджувала музичне мистецтво дзвонарів, інша – секрети створення фотошедеврів. До речі, фотографія – її історія, розвиток та сучасні тенденції - виявилася чи не найпопулярнішою для дослідження тематикою.
Більшість робіт були підготовлені дійсно на високому рівні. А учасники конкурсу, ніби серйозні дорослі науковці, брали активну участь у дискусії щодо представленої учасником теми. Причому іноді питання ставилися досить таки гострі, аби перевірити, чи дійсно учні самостійно опрацювали тему. Окрім власне презентації результатів своєї наукової роботи учні ще мають написати контрольні. За результатами цих двох випробувань, кращі з кращих поїдуть захищати місто на обласному рівні. А вже звідти, якщо пощастить, – до столиці.

Міськвиконком проситиме у Полтавської обласної адміністрації ще 5 мільйонів гривень з обласного екологічного фонду для вирішення міських проблем.

Якщо ці кошти Кременчуку дадуть, екологічний бюджет міста складе 30 мільйонів грн., які міські чиновники вже знають, куди витрачатимуть.
«Мова йде про мережу каналізації в нашому місті, яка потребує заміни. Нам потрібно міняти ці колектори і наступного року ми плануємо замінити каналізаційний колектор на вулиці Леонова, де лежить керамічна труба та замінимо колектор, який проходить по вулиці Горького», - зазначив з цього приводу міський голова.
Чи запитуватимуть у міста – куди міськвиконком вклав 21 мільйон гривень з екологічного бюджету, які було виділено цього року, мер міста не уточнював.

Депутати Кременчуцької міської ради передали на баланс області міську станцію "Швидкої допомоги" й тим самим вивели її з міського підпорядкування.

Рішення прийнято на сесії міської ради. За оприлюдненими поясненнями, до обласної власності також відходять, окрім Кременчуцької, всі станції "Швидкої допомоги", які є в районах та містах Полтавщини.

Працівники новоутвореного медичної установи фінансуватимуться вже за рахунок коштів області й виконуватимуть обов’язки Кременчуцького підрозділу Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Телефони нового центру не змінилися й викликати "Швидку" можна за номером 103 як по міському телефону так і по мобільному. Єдине – якщо телефонувати за мобільним зв'язком, то слід чітко називати місто, у якому просять про медичну допомогу. Бо замість кременчуцької швидкої виїхати може і полтавська.

Міський голова Олег Бабаєв обіцяє розпочати оптимізацію районних рад нашого міста Автозаводської та Крюківської.

Таку обіцянку міський голова оприлюднив ЗМІ цього тижня.
«Я уважно подивлюся на чисельність працівників у райвиконкомах, бо на їх утримання йдуть дуже великі суми коштів. На утримання апарату управління в районах. Сума на утримання чиновників, яка розрахована по формулі і кошти добавлені з другого кошику міського бюджету, дуже великі. Тому я думаю, що цього року ми проведемо скорочення апаратів в обох районах.

У райвиконкомах повинні займатися пенсіонерами, благоустроєм та соціальним захистом. Інше, що є в райвиконкомах – відділи економіки, архітектури, це слід переглянути. А взагалі є практика всеукраїнська – районні ради у містах мають припиняти своє існування», - зазначив мер міста.