Репортер » Список статей за Березень 2012 року
Сортувати новини за: датою новини | популярністю | відвідуванню | коментарями | абеткою

Повний текст рішення Автозаводського суду Кременчука стосовно цивільного позову Ілони Бобер до журналістки Юлії Билини

Справа №2- 892/2012р


РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


16 березня 2012 року Автозаводський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого - судді - Предоляк О.С. при секретарі - Красницькій А.С.
з участю представника позивача - Ворони А.І., відповідача - Билини Ю.Л., представника відповідача Журавель М.О. та приватна газета “Редакція Програма Плюс” у м. Кременчуці - Лазоренко Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці цивільну справу за позовом Бобер Ілони Михайлівни до Билини Юлії Леонідівни та приватної газети “Редакція Програма Плюс” про визнання недостовірної інформації, зобов'язання спростувати інформацію та розмістити спростування, -

ВСТАНОВИВ

У січні 2012 року до суду звернулася директор гімназії №5 у м. Кременчуці Бобер Ілона Михайлівна з позовом про визнання недостовірної інформації, зобов'язання спростувати інформацію та розмістити спростування.
Вказувала, що у інформаційно - рекламному тижневику “Програма Плюс” №43 (820) від 28 жовтня 2011 року на сторінці №6 опублікована стаття “Гімназія №5. Для обраних чи для всіх?”Відстрілювати буду по одному класних керівників”. Зазначена стаття, на її думку, містить недостовірну, неправдиву, негативну інформацію та є такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію як фізичної особи та керівника - директора гімназії № 5 у м. Кременчуці.

Посилаючись на обставини і підстави, викладені у позовній заяві просила суд визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності інформацію щодо Бобер Ілони Михайлівни, поширену Билиною Юлією Леонідівною у інформаційно-рекламному тижневику «Програма Плюс» № 43 (820) від 28.10.2011 року на сторінці № 6, стаття «Гімназія № 5. Для обраних чи для всіх? «Відстрілювати буду по одному класних керівників», а саме: «..директор дозволяє собі зверхнє ставлення і може навіть образити дитину»;«а на День учителя педагоги гімназії були «покарані», бо не схотіли йти до ресторану, який обрала директорка»; «педагогічний колектив живе у страху перед директором, боячись висловити будь-яку думку, яка відрізняється від думки директора, боячись відмовити їй у чомусь, боячись захистити своїх учнів від її неприкритого хамства...»; «... шкільну форму закуповують через навчальний заклад...»; «...директор відповіла, що дитина схожа на бомжа і для таких, як вона, у Кременчуці є інші, не елітні школи»;«хто свариться з директором - відразу отримує менше годин. І розклад складається так, щоб просто невигідно було їздити в школу...»; «.. .відстрілювати буду класних керівників»; «.. .я вам забороняю взагалі мати власну думку»; «...тому, хто забувся вимкнути мобільний, директор обіцяє засунути його в одне місце...»; «...не хочете в ресторан, ви покарані — працюватимете повний день»;«Ілона Бобер має неабияку підтримку з боку мера Олега Бабаєва. якого вона підтримувала під час виборів. Тож протекція мера забезпечує директору гімназії своєрідний імунітет». Зобов'язати Билину Юлію Леонідівну не пізніше місяця з дня набрання законної сили даним рішенням, спростувати недостовірну інформацію відносно Бобер Ілони Михайлівни поширену нею у інформаційно-рекламному тижневику «Програма Плюс» № 43 (820) від 28.10.2011 року на сторінці № 6, стаття «Гімназія № 5. Для обраних чи для всіх? «Відстрілювати буду по одному класних керівників», в спосіб, аналогічний її поширенню - шляхом публікування у інформаційно-рекламному тижневику «Програма Плюс» статті про спростування недостовірної інформації у наступній редакції:

«повідомляю, що інформація поширена мною, Билиною Юлією Леонідівною у інформаційно-рекламному тижневику «Програма Плюс» № 43 (820) від 28.10.2011 року на сторінці № 6, стаття «Гімназія № 5. Для обраних чи для всіх? «Відстрілювати буду по одному класних керівників», а саме: «.. .директор дозволяє собі зверхнє ставлення і може
навіть образити дитину»;«а на День учителя педагоги гімназії були «покарані», бо не схотіли йти до ресторану, який обрала директорка»;«педагогічний колектив живе у страху перед директором, боячись висловити будь-яку думку, яка відрізняється від думки директора, боячись відмовити їй у чомусь, боячись захистити своїх учнів від її неприкритого хамства...»; «... шкільну форму закуповують через навчальний заклад...»; «...директор відповіла, що
дитина схожа на бомжа і для таких, як вона, у Кременчуці є інші, не елітні школи»;«хто свариться з директором - відразу отримує менше годин. І розклад складається так, щоб просто невигідно було їздити в школу...»; «... відстрілювати буду по одному класних керівників»; «.. .я вам забороняю взагалі мати власну думку»;«...тому, хто забувся вимкнути мобільний, директор обіцяє засунути його в одне місце...»; «... не хочете в ресторан, ви покарані - працюватимете повний день»;«Ілона Бобер має неабияку підтримку з боку мера Олега Бабаєва. якого вона підтримувала під час виборів. Тож протекція мера забезпечує директору гімназії своєрідний імунітет», не відповідає дійсності. Зобов'язати Інформаційно-рекламний тижневик «Програма Плюс» не пізніше місяця з дня набрання законної сили даного рішення розмістити спростування недостовірної інформації відносно Бобер Ілони
Михайлівни поширеної у інформаційно-рекламному тижневику «Програма Плюс» № 43 (820) від 28.10.2011 року на сторінці № 6, стаття «Гімназія № 5. Для обраних чи для всіх? «Відстрілювати буду по одному класних керівників», шляхом публікування у інформаційно-рекламному тижневику «Програма Плюс» у наступній редакції: «повідомляю, що інформація поширена мною. Билиною Юлією Леонідівною, у інформаційно-рекламному тижневику
«Програма Плюс» № 43 (820) від 28.10.2011 року на сторінці № 6, стаття «Гімназія № 5. Для обраних чи для всіх? «Відстрілювати буду по одному класних керівників», а саме: «.. .директор дозволяє собі зверхнє ставлення і може навіть образити дитину»; «а на День учителя педагоги гімназії були «покарані», бо не схотіли йти до ресторану, який обрала директорка»; «педагогічний колектив живе у страху перед директором, боячись висловити будь-яку думку, яка відрізняється від думки директора, боячись відмовити їй у чомусь, боячись захистити своїх учнів від її" неприкритого хамства...»; «...шкільну форму закуповують через навчальний заклад...»; «...директор відповіла, що дитина схожа на бомжа і для таких, як вона, у Кременчуці є інші, не елітні ніколи»; «хто свариться з директором -
відразу отримує менше годин. І розклад складається так, щоб просто невигідно було їздити в школу...»; «...відстрілювати буду по одному класних керівників»; «...я вам забороняю взагалі мати власну думку»;«...тому, хто забувся вимкнути мобільний, директор обіцяє засунути його в одне місце...»; «... не хочете в ресторан, ви покарані - працюватимете повний день»; «Ілона Бобер має неабияку підтримку з боку мера Олега Бабаєва, якого вона підтримувала під час виборів. Тож протекція мера забезпечує директору гімназії своєрідний імунітет», не
відповідає дійсності. Стягнути понесені судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача Ворона А.І. позов підтримала, просила задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, викладені у позовній заяві.
Відповідач Билина Ю.Л. просила відмовити у позові за безпідставністю.
Представник відповідача Билина Ю.Л. - Журавель М.О. проти позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник відповідача приватної газети « Редакція «Програма Плюс» Лазоренко Р.В. проти позову категорично заперечував.

Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Конституція України (статті 3, 28) визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також гарантує право кожного на повагу до його гідності.

Статтею 32 Конституції, ст.ст. 23, 277, 297 ЦК України гарантовано судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї, захистити свої гідність та честь, а також право на відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною необхідно визначити характер такої інформації та з'ясувати чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Для визначення характеру інформації необхідно проаналізувати загальний контекст статті, обставини, які спричинили викладення матеріалу, особу ображеного.
Якщо оціночні судження в поширеній автором інформації є його суб’єктивною оцінкою дійсних фактів, подій і вони подані у формі, що адекватно, недвозначно відбивають суб’єктивний характер судження, то вони не підлягають спростуванню.

Якщо ж інформація викладена у формі висновку чи оцінки подій, які виявились неправдивими, то такі судження можуть бути спростовані, оскільки автором невірно подані фактичні дані.
Аналіз зазначеного національного законодавства та ст. 10 Конвенції і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежить від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

Судом встановлено, що спірна інформація поширена у друкованому засобі масової інформації -приватній газеті “Редакція Програма Плюс” № 43 (820) від 28.10.2011 року, а саме на сторінці № 6 була опублікована стаття «Гімназія № 5. Для обраних чи для всіх? «Відстрілювати буду по одному класних керівників». Автором зазначеної статті є Юлія Леонідівна Билина.

Як пояснила у судовому засіданні Билина Ю.Л., метою публікації є доведення до суспільства інформації, яка становить громадський інтерес. Підставою для газетної публікації послугувала інформація надана батьками, деякими вчителями гімназії, а також неоднаразове висвітлення подій в гімназії іншими засобами масової інформації, звернення громадкості до народного депутата України Надоші О.В. на каналі “Візит” та народного депутата України Майбороди С.Ф.

З аналізу законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого є обов’язковою з усіх питань, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року та рішення якого підлягають застосуванню судами України при ухваленні судових рішень, слідує, що при розгляді справ за вимогами про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, важливим є визначення: чи є відомості, на негативності яких наполягає позивач інформацією /фактами/ або оціночними судженнями відповідача - розповсюджувача вказаної інформації, висловленими ним на реалізацію своїх власних поглядів та ідей, оскільки « Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень доведенню не підлягає».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Особа звільняється від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно значимою.

Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів визначаються законами України: “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", “Про інформаційні агентства” та “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною. Суд визначив характер такої інформації та з'ясовував, що висловлювання «…директор дозволяє собі зверхнє ставлення і може навіть образити дитину»;«педагогічний колектив живе в страху перед директором, боячись висловити будь-яку думку, яка відрізняться, директора, боячись ВІДМОВИТИ ЇЙ у чомусь, боячись захистити СВОЇХ учнів від її неприкритого
хамства...»; «Ілона Бобер має неабияку підтримку з боку мера Олега Бабаєва, якого вона підтримувала під час виборів. Тож протекція мера забезпечує директору гімназії своєрідний імунітет» є оціночними судженнями, які виражають суб”єктивне ставлення автора статті до висвітлених питань. Згідно ст. 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що
відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. В силу ст. 471 цього Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири.
Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Як пояснили у судовому засіданні свідки - педагоги гімназії №5 у м Кременчуці Кущ О.М., Грінченко О.В., автором процитовані у статті вислови та записані з їх слів, а саме: «...директор відповіла, що дитина схожа на бомжа і для таких, як вона, у Кременчуці є інші, не елітні школи»; «... відстрілювати буду по одному класних керівників»; «.. .я вам забороняю взагалі мати власну думку»; «...тому, хто забувся вимкнути мобільний, директор обіцяє засунути його в одне місце...»; «... не хочете в ресторан, ви покарані - працюватимете повний день».

З огляду на зміст статті, способу її написання, наявність в ній явної критики та оцінки дій з приводу певної події, використання парних розділових знаків, відсутність викладених фактичних даних, переконує суд в тому, що зазначена поширена інформація є оціночним судженням без наявності в них образи та наклепу. Поширена інформація не може бути віднесена також до негативної інформації з точки зору викладення оціночних суджень. В
рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лінгенс проти Австрії” суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод 1950 року (далі -Конвенція). На думку суду, спірна інформація є оцінкою дій, висловлювання у статті не можна витлумачити як такі, що містить фактичні дані, оскільки вони не містять ствердження про порушення позивачем законодавства чи моральних принципів, а лише надають можливість читачам проаналізувати та сприйняти зміст інформації, викладеної у статті, згідно власних суб’єктивних переконань,
тобто спірна інформація, зазначена вище, викладена у статті є оціночним судженням Відповідач Билина Ю.Л. та її представник зазначали, що відповідно до Конституції України, Конвенції про захист прав і основних свобод людини та Закону України «Про друковані засоби масової інформації в Україні», засоби масової інформації вправі
висвітлювати не тільки позитивні сторони життєдіяльності суспільства, а й звертати увагу на необхідність викоренення певних недоліків, порушень закону і критична оцінка певних фактів та недоліків не може визнаватись інформацією, що ганьбить честь, гідність чи ділову репутацію фізичної особи. Посилаючись на вимоги цивільного законодавства, вказали, що не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості оціночні судження, якими згідно Закону «Про інформацію», за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів.

Щодо тверджень в статті «... шкільну форму закуповують через навчальний заклад...» - твердження не стосується особисто позивача по справі.
Норми ст. 277 ЦК України, на які посилається позивач, регулюють спростування недостовірної інформації, поширеної відносно фізичних осіб.

Оскільки, навчальний заклад є юридичною особою, а відповідно до ст..16 ЦК України такий спосіб захисту немайнових прав юридичної особи як визнання інформації недостовірною законом не передбачений.

Моментом виникнення права на спростування тверджень «...директор відповіла, що дитина схожа на бомжа і для таких, як вона, у Кременчуці є інші, не елітні школи», «хто свариться з директором - відразу отримує менше годин. І розклад складається так. щоб просто невигідно було їздити в школу” - слід вважати юридичний факт правопорушення, протиправність якого включає в себе: поширення інформації, тобто доведення її до відома третьої особи; інформації про особу, тобто з якої можна було б точно встановити, що вона стосується конкретної особи ( для того, щоб інформація стосувалась конкретної особи потрібно вказати лише певні ознаки, які достатні для точного виокремлення цієї особи); інформації неправдивої, тобто такої, що не відповідає дійсності чи викладена неправдиво; інформація, яка порушує особисті немайнові права, тобто дана інформація повинна або завдавати шкоди відповідним особистим благам, або якимось чином перешкоджати особі у повному та своєчасному здійсненні свого особистого немайнового права. У випадку спростування поширеної неправдивої інформації, яка порушує особисті немайнові права фізичних осіб, вина особи — поширювача не враховується.

Згідно з положеннями ст.277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Крім того, представник позивача не надав суду жодного належного доказу та не пояснив у судовому засіданні про те, що поширена інформація є відомостями, які містять фактичні дані. Не обгрунтувана ні в позову, ні в судовому засіданні необхідність втручання суду в процес реалізації автором цього права та не доведено суду, що відповідачі, поширюючи інформацію, діяли недобросовісно. З тексту позову вбачається, що позивач зазначив назви статей, не уточнюючи яка саме інформація є недостовірною та разом із тим негативною, і такою, що порушує його особисті немайнові права, які можуть підлягати захисту способом, встановленим цивільним законодавством. Натомість, представник позивача у судовому засіданні лише процитувала витяги з статті.

В п.41 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" від 08.07.1986 року зазначено: «... Суд повинен нагадати, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи.

За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації»чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство»неможливе».

Європейський Суд з прав людини відзначив, що таке право в демократичному суспільстві не може бути абсолютним, через що зазначені статті надають Державі певну свободу розсуду втручання у здійснення цього права задля захисту прав інших людей, зокрема, коли таке втручання здійснюється на підставі та в порядку визначеному законом.

Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація поширена "з явним злим умислом", тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість.

Стаття 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною законодавства України. Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без органів державної влади і незалежно від кордонів. Свобода слова, преси, як захисника інтересів громадськості, критики представників держави, висловлювання своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини. Межі свободи вираження думок залежить від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені. Право на недоторканність ділової репутації та честь і гідність публічної особи, якою беззаперечено є Бобер Ілона Михайлівна, як директор гімназії №5, депутат Кременчуцької міської Ради, підлягають захисту випадку, коли політичний, державний чи громадський діяч доведе, що інформація поширена „явним злим умислом", тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості тверджень про наміри і позицію політичних лідерів, інших публічних осіб та сформувати про них свою думку. Цивільно-правовий захист честі, гідності та ділової репутації від певних висловлювань допустимий лише при дотриманні свободи думки і слова, вільного вираження своїх поглядів та переконань, закріплених в ст. 34
Конституції України, а необхідність обмежувати вираження думок є менш гострою стосовно публічних осіб. Політичний та громадський діяч, посадова особа мають право на захист свого приватного життя, але межа захисту їх репутації повинна бути такою, щоб забезпечити й вільне обговорення публічних питань. Публічні особи неминуче стають відкритими для прискіпливого висвітлення своїх слів та вчинків і мають усвідомлювати це. При цьому преса не повинна переступати межу, встановлену з метою захисту репутації інших осіб, але
повинна повідомляти інформацію та ідеї з політичних питань, так само, як із питань, що становлять громадський інтерес. Не лише преса має завдання повідомляти таку інформацію, але і громадськість має право її отримувати (рішення Європейського суду з прав людини у справах: „Лінгенс проти Австрії" та „Українська Прес-група проти України".
Аналіз змісту оспорюваної статі в цілому засвідчує, що у публікації наявні наміри висловити свої погляди стосовно позивача як публічної особи, гостро і критично сформулювати свою думку щодо портрета керівника навчального закладу з питань, які представляють громадський інтерес.

Відповідно до ст. 34 ЗУ „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" всі громадяни України, юридичні особи і державні органи відповідно до ст. 9 ЗУ „Про інформацію" мають право на оперативне одержання через друковані засоби масової інформації публічно поширюваної інформації про діяльність державних органів і організацій, об'єднань громадян та їх посадових осіб, а також інших відомостей необхідних для реалізації ними своїх прав і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Згідно ч. 2.

З ст. 2 ЗУ „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", друковані засоби масової інформації є вільними. Не допускаються вимоги попереднього погодження повідомлень і матеріалів, розповсюджених друкованими засобами масової інформації, а також заборона розповсюдження відомостей і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян.

За таких обставин, суд вважає, що критика, яка міститься в газеті приватна газета “Редакція Програма Плюс” №43 (820) від 28 жовтня 2011 року на сторінці №6 в статті ‘Тімназія№5. Для обраних чи для всіх? ”Відстрілювати буду по одному класних керівників" щодо позивача, з врахуванням положень Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, не може вважатись такою, що порочить честь та гідність.

Більше того, в цій же статті, у співавторстві з головним редактором видання Куриловим О., позивач Бобер І.М. прокоментувала всі аспекти вказаної статті. Таким чином, суд вважає, що матеріал поданий збалансовано, з урахуванням точки зору обох сторін, які читач може порівнювати та робити власні висновки.

Крім того, з урахуванням принципу Європейського Суду в частині того, що санкція за розповсюдження інформації, правдивість якої не доказана та порушено ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо: 1) помилка не суттєва в контексті повного розповсюдженого матеріалу;
2) матеріал стосується теми, яка має загальний інтерес; 3) журналіст хоча й помилявся, але зробив це добросовісно, не порушуючи професійних норм, порушення прав позивача не вбачається. Будь-яке
обмеження є прийнятним лише тоді, коли воно встановлене законом і є необхідним у „демократичному суспільстві”.

Таким чином, не заперечуючи прав позивача за ст.ст. 297, 299 ЦК України на повагу честі та гідності га на їх захист, належить дійти висновку, що відсутні підстави для втручання у права відповідачів на вільне вираження думок, оскільки таке стручання не відповідає вимогам співмірності та необхідності у демократичному суспільстві за ч.2 ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
За наведених обставин підстави для задоволення позову відсутні. На підставі ст. 88 ЦПК України не підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним судові витрати по справі.

Керуючись ст. З, 32 Конституції України, ст. 277, 297, 299 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11.57-60, 131, 158, 179, 185,208,209,212-215,218,223 ЦПК України, -


ВИРІШИВ:


Відмовити Бобер Ілоні Михайлівні у задоволенні позову до Билини Юлії Леонідівни та приватної газети "Редакція Програма Плюс” у м Кременчуці про визнання недостовірної інформації, зобов'язання спростувати інформацію та розмістити спростування.


Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Колектив Кременчуцького університету ім.Михайла Остроградського направив меру Олегу Бабаєву відкритий лист

Колектив Кременчуцького університету ім.Михайла Остроградського направив меру Олегу Бабаєву відкритий лист
Трудовий колектив Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського звертається до міського голови О.М.Бабаєва з проханням провести службову перевірку подій, які сталися в університеті 23 березня

Провайдери Кременчука звинувачують владу в запровадженні корупційної схеми

Провайдери Кременчука звинувачують владу в запровадженні корупційної схеми
Дев’ять компаній, що забезпечують кременчужанам доступ до Інтернету, звернулися з відкритим листом до Президента України, губернатора, мера, прокурора та в інші інстанції. Вони обурені намірами влади міста примусити їх щомісячно платити за кожен під’їзд будинку, в якому є їхні клієнти. І стверджують, що відбувається спроба запровадити корупційну схему.

З квітня кременчужани зможуть користуватися безкоштовним Wi-Fi в усіх парках

Сьогодні, 27 березня, на сесії Кременчуцької міськради Юрій Гриценко, голова фракції місцевого партії "Рідне місто", повідомив, що ця політична сила вирішила зробити кременчужанам подарунок: із квітня в усіх парках міста - від Молодіжного до Крюкова - буде безкоштовний Wi-Fi. Бездротовим Інтернетом можна буде скористатися, ввівши пароль, що відповідає назві партії англійськими літерами - ridne misto.

Ю.Гриценко уточнив: Wi-Fi можна буде підключати на мобільні та ноутбуки з квітня цього року.

За словами Ю.Гриценка, безкоштовний Wi-Fi буде в парку "Воїнів-Інтернаціоналістів" (Молодіжний, зупинка громадського транспорту "Техучилище"), в Міському саду, а також у сквері біля ресторану "МакДональдз" (вул.Київська), у скверику біля прохідної вагонзаводу (Крюків) та в центрі - в сквері "Жовтневому" і парку "Ювілейному" (що починається в районі Міського палацу культури і плавно переходить у парк "Придніпровський".

Нагадаємо: раніше безкоштовний Wi-Fi був в Придніпровському парку (в районі центральної алеї), а також біля торгово-розважального комплексу "Європа".

Юлія Билина

У Кременчуці визначили переможців конкурсу «Мелодії серця»

24 березня У рамках Х-го Відкритого фестивалю для дітей та підлітків «Кременчуцьке розмаїття» у Міському Палаці культури відбувся тур-конкурс «Мелодії серця». Учасниками його стали 97 юних музикантів чотирьох вікових груп. Музичну програму заходу склали твори як вже відомих композиторів, так і авторські п’єси юних талантів Кременчука.

Лауреатами відбіркового туру стали:

Категорія 5-9 років:

1 місце – Пьонушкін Володимир та Сольоний Владислав (ДМШ №2);

2 місце - Ягольник Ольга (ДМШ №3);

3 місце – Говорун Дар¢я (ДМШ №1);

Категорія 10-12 років:

1 місце – Нестерович Олег (Козельщинська ДМШ);

2 місце – Шевченко Лев (ДМШ №1);

3 місце – Дмитренко Жанна (ДМШ №2);

Категорія 13-15 років:

1 місце – Курилович Олександр (ДМШ №3);

2 місце - Самінін Ярослав (ДМШ №1);

3 місце – Кораблінова Владислава (ДМШ №2);

3 місце – Червенко Світлана (ДМШ №2);

Категорія 16-17 років:

2 місце – Сопільняк Тимофій (ДМШ №1);

3 місце – інструментальний ансамбль «Мелодія» (БДЮТ)


За інформацією прес-служби Кременчуцької міської ради

Самі себе залишимо без води?

Близько 4000 мешканців Кременчуччини, неначе в Африці, відчувають дефіцит питної води, яку їм привозять, як хліб до магазину. Адже та вода, що в їхніх колодязях, – забруднена нафтопереробним заводом. Проте питну воду у Кременчуці та районі забруднюють не лише підприємства, а й пересічні мешканці.

Уже понад 20 років підприємство «Укртатнафта» скидає води із залишками нафтопродуктів до ставка-випарника, який знаходиться на території села Бондарі Кременчуцького району. Через це близько 4000 мешканців із 12 населених пунктів живуть, неначе у пустелі – своєї питної води у них немає, є лише привізна. Точніше, вода у колодязях є, але завдяки підприємству-забруднику вона вже давно перетворилася на отруйну. Про це напередодні Всесвітнього Дня води, який відзначають щороку 22 березня, розповів начальник Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства Юрій Глушко. За його словами, питання забруднення водних ресурсів на Кременчуччині стоїть дуже гостро.

«Найбільше псують воду, звичайно ж, навколишні підприємства. «Укртатнафта» залишила без питної води мешканців 12 сіл, хоча у такій ситуації за всіма законами повинна була збудувати там водопровід. Люди не повинні страждати від дефіциту води. На жаль, за вже два десятиліття цю проблему так і не вирішили. Взагалі у нас дуже багато питань щодо ставка-випарника у Бондарях, дренаж від якого йде у річку Рудька, що потихеньку тече у Псел, а він у свою чергу впадає у Дніпро. Ось так бруд розноситься по інших водоймах. Дуже багато води бере сталеливарний завод. Усі викиди з нього йдуть у Дніпродзержинське водосховище. Так, наприклад, щоб виробити 1 т сталі, потрібно 300 м³ води. Ось і підрахуйте, скільки води забруднюють. Проте Кременчуку пощастило, адже забір питної води відбувається у Власівці, вище наших підприємств. Але влітку нам додає проблем Черкаський «Азот», який здійснює викиди у Дніпро. І ось цей уже бруд течією приносить до нас», - зазначає Юрій Глушко.
Додають бруду у питну воду й пересічні мешканці. Наприклад, ті, що пробивають свердловини на території своїх приватних домогосподарств без залучення ліцензійних фахівців.

«У селах майже на кожній зупинці можна побачити оголошення: «Б’ю свердловину». І це безконтрольно, дуже мало є фірм, які мають ліцензію на виконання таких робіт. Люди, які не мають відповідних знань, пробивають свердловини, де їм заманеться. Наприклад, тут – свердловина, а менш ніж через 10 метрів – вигрібна яма. Що вилив з унітаза і з кухні, те ти через два дні й питимеш. При цьому людина шкодить не лише собі – бруд по підземних водах розповсюджується далі. Свердловина в землі – це як відкрита рана на тілі Землі, через яку всередину потрапляють бактерії. Покинуті свердловини в основному зараз знаходяться на тваринницьких фермах. І через ці отвори у підземні води потрапляють різноманітні нечистоти. Зараз займаємося створенням спеціальної дільниці, щоб хоча б у нашому району закрити доступ нечистот у воду через ці покинуті свердловини», - пояснює Юрій Глушко.
Ще однією із актуальних проблем забруднення води є недостатність фінансування робіт з берегоукріплення. Щороку близько 2 метрів берегів «з’їдає» Кременчуцьке водосховище. Кілька років тому через це у воду ледь не попадали могили із стародавнього кладовища. 2011 року в районі села Мозоліївка, де знаходяться кладовища, за 870 тисяч гривень укріплено 100 метрів берега.

«Минулого року був розроблений проект частини берегоукріплення, коштував він 112 тисяч гривень. За проектом, на ці роботи потрібно близько 1 мільйона 200 тисяч гривень. Їх держава не виділила, а без її капіталовкладень лише місцевими бюджетами тут не обійтися», - кажуть в управлінні водного господарства.

Лілія Самойленко,
"Програма Плюс"





Турбота чи локшина на вуха?

Турбота чи локшина на вуха?
На 100 гривень підвищити усім пенсії, а молоді видавати дуже дешеві кредити на житло – другий тиждень телеканали та сайти різноманітних бюрократичних організацій розповідають про соціальні ініціативи президента.
Політологи іронізують: «вибори почалися, треба чимось підкупити електорат».
Пенсіонери дратуються: «надто задешево хочуть купити».
В яку копієчку «влетить» ідея президента ощасливити рядового кременчужанина?

27 квітня в Кременчуці планують благодійний бал

Гроші, зібрані від доброчинного заходу, збираються перерахувати на спеціальний рахунок фонду благодійної акції «Серце до серця».


У Кременчуці 27 квітня у рамках проведення благодійної акції «Серце до серця» буде проведено Третій Благодійний Бал, повідомляє прес-служба міської ради.

Цього року участь у благодійному балі візьмуть 10 пар дебютантів - учнів та студентів міста. Окрім того заплановані концертні номери кращих танцювальних і вокальних колективів Кременчука, аукціонів та танцювальні майстер-класи тощо.

Замовити квитки-запрошення можна в офісі Молодіжного Парламенту Кременчука за адресою:
вул. Шевченка 19/3 або за телефоном: 3–51–06,
а також в управлінні у справах сім’ї, дітей та молоді виконкому Кременчуцької міської ради: площа Перемоги, 2.

15 жовтня від світла відключають Кохнівку

15 жовтня від світла відключають Кохнівку
Світла в будинках та установах не буде з 5-ї ранку до 18.00 вечора

Прокуратура області розкритикувала діяльність правоохоронців Кременчука

Прокуратурою області проведено перевірку додержання вимог кримінально-процесуального законодавства при провадженні дізнання та досудового слідства в діяльності органів внутрішніх справ м. Кременчука за наслідками роботи за 2011 рік, відзначає А.В. Колотій, начальник відділу прокуратури Полтавської області.


Встановлено, що в м. Кременчуці за минулий рік майже вдвічі зросли розбійні напади (з 6 до 11).

Відбулось зростання злочинності у громадських місцях, у молодіжному середовищі, у стані алкогольного сп’яніння.

Одним із факторів, який може стримати ріст злочинності - це послідовне виконання органами внутрішніх справ вимог закону при розгляді та вирішенні заяв і повідомлень про вчинені злочини, оскільки усвідомлення неминучості покарання за вчинений злочин є найкращим запобіжним засобом злочинності. Прийняття заяви від громадянина про вчинений злочин, ретельна перевірка його доводів, оперативне та адекватне реагування на вчинений злочин є запорукою суспільної довіри до правоохоронців, сказано в повідомленні А.В. Колотія.

Однак, працівниками Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області, Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області та КМУ УМВС України в Полтавській області вимоги законів при розгляді та вирішенні заяв виконуються не в повній мірі, а нездатність розкрити злочин, покарати злочинця та забезпечити поновлення порушених прав потерпілих почасти прикривається шляхом винесення незаконних рішень про відмову у порушенні кримінальної справи.

У ході вивчення матеріалів за якими відмовлено в порушенні кримінальних справ прокуратурою області, у тому числі з опитуванням заявників, виявлено низку фактів перекручування працівниками міліції обставин скоєних злочинів, внаслідок чого вони були приховані від обліку, що є порушенням п.2 ч.1 ст.10 Закону України «Про міліцію».

Тому прокуратурою області скасовано 2 постанови про відмову в порушенні кримінальних справ та порушено кримінальні справи за ст.185 ч.1 КК України (крадіжка), скасовано 9 постанов про відмову у порушенні кримінальної справи з направленням матеріалів для організації додаткової перевірки, що свідчить про неналежне виконання вимог ч.4 ст.97 КПК України.

В переважній більшості підставами скасування прийнятих рішень є не опитування осіб, не встановлення розміру збитків, не долучення необхідних документів, що позбавляє можливості прийняти законне рішення.

В діяльності правоохоронців констатовано системність при укритті збутів наркотичних засобів від обліку тому прокуратурою області порушено 9 кримінальних справ за ч. 1 ст. 307 КК України.

Засвідчено, що практика розслідування кримінальних справ слідчими слідчих відділів не повною мірою відповідає вимогам закону, якість слідства залишається стабільно низькою, допускається тяганина, а також інші недоліки та прорахунки, які негативно впливають на стан слідства, додержання конституційних прав і свобод громадян.

Так слідчими всіх слідчих підрозділів допускається масове ігнорування вимог ст.98-2 КПК України щодо вручення копії постанов про порушення кримінальної справи потерпілим та особам, відносно яких порушується справа.

Масового явища набуло порушення кримінальних справ по злочинах, вчинених в умовах неочевидності, за менш тяжкими статтями чи частинами статей КК України, що є порушенням ч.1 ст.98 КПК України. В першу чергу маніпулювання з невірною кваліфікацією стосуються злочинів відносно власності, що ніяк не сприяє швидкому розкриттю злочинів та покаранню винних.

Вказане стосується в першу чергу викрадень металевих частин погребів, що можливо вчинити лише декільком особам зважаючи на вагу та розміри конструкцій. Злочинні дії викрадачів неодноразово були засвідчені показами очевидців.

Під час перевірки кримінальних справ, які на даний час перебувають в провадженні слідчих ОВС встановлено, що ряд справ за наявності достатніх даних про особу, що вчинила злочин, порушено за фактом (13 справ), що є грубим порушенням ч.3 ст.98 КПК України.

До прикладу, у кримінальній справі початково встановлено що угон автомобіля потерпілого та його реалізацію здійснював громадянин З. та його товариш на ім’я В., але вказані особи взагалі по справі не відпрацьовані.

По іншій кримінальній справі тілесні ушкодження потерпілому спричинив громадянин Х. який залишається поза увагою працівників міліції.

Слідчими, з метою приховування тяганини та неповноти досудового слідства, виносяться незаконні рішення про зупинення досудового слідства, що є порушенням ст.ст. 64, 206 КПК України.

Незаконні рішення про зупинення 24 кримінальних справ прокуратурою області скасовано.

Ефективним засобом профілактики злочинності є внесення подань в порядку ст.23-1 КПК України. Але вказаний засів слідчими ефективно не використовується.

Особливо вражає невілювання сутністю подань в порядку ст.23-1 КПК України в Крюківському РВ КМУ УМВС. Так у всіх кримінальних справах подання вносяться відразу після їх порушення, тобто коли лише розпочато виконання вимоги ст.ст. 22, 64 КПК України. При цьому фактично змінюється лише номер справи та фабула.

За наслідками перевірки прокуратурою області начальнику УМВС України в Полтавській області внесено подання з вимогою усунення порушень кримінально-процесуального законодавства, причин та умов, що їм сприяють, притягнення до відповідальності винних осіб, відзначає А.В. Колотій
Назад Вперед
Наверх
   
 

Партнери сайту

 
 
Програма Плюс
 
   
 

У вигляді календаря

«    Березень 2012    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

У вигляді списку

Листопад 2017 (78)
Жовтень 2017 (132)
Вересень 2017 (100)
Серпень 2017 (127)
Липень 2017 (130)
Червень 2017 (91)
 
   
 

Корисні телефони

 
   
   
   
 

Курс валют

 
 
Загружаємо курс доларавід minfin.com.ua…
 
   
   
 

Скачати

 
 
Перейменовані вулиці Кременчука
pereymenovan-vulic-kremenchuka.docx [29.44 Kb] (завантажень: 158)
Заява про реєстрацію бази персональних даних
скачати безкоштовно zayava.doc [252 Kb] (завантажень: 201)

Про доступ до публічної інформації
Закон України
zakon.doc [121.5 Kb] (завантажень: 134)
 
   
 

Партнери сайту


Магаполис



Бизнес-атлас Кременчука
 
Медіа-центр "Репортер"
Тел. для пропозицій: (0536)780879
Разробка сайту web-студія СтроимWeb
Використання опублікованої на сайті інформації у будь-якій формі можливе виключно з посилання на сайт http://rkr.in.ua. Обов’язковим є також посилання у вигляді гіперссилки на сайт «Репортер» http://rkr.in.ua, відкритої для пошукових систем, під час цитування інформації сайту з інших ресурсів.