Репортер » Список статей за Листопад 2011 року
Сортувати новини за: датою новини | популярністю | відвідуванню | коментарями | абеткою

На КВБЗ зупинилась половина виробництва через проблеми стальзаводу

Через те, що кременчуцький стальзавод уже другий місяць не випускає візків для вантажних вагонів, змушений був згорнути частину виробництва Крюківський вагонобудівний завод.
«Це суто політичне питання, пов’язане зі ставленням РФ до України”, - вважає Володимир Приходько, президент ПАТ «КВБЗ».


«Сподіваємось, що днями проблема з Кременчуцьким стальзаводом вирішиться, сертифікат повернуть і він знову запрацює», – прогнозує Володимир Приходько.
Бо через зупинку стальзаводу постаждало багато підприємств, які зав’язані на продукцію цього підприємства.

І хоча Крюківський вагонзавод купує сталь не лише на сусідньому підприємстві, а й в Китаї, Чехії та США, половина виробництва тут також зупинилась. «Жовтень ми відпрацювали на власних залишках, – розповідає В.Приходько. – Виготовили 1080 вагонів. А вже в листопаді лише 300. Вірніше, виготовляли-то ми більше тисячі. Але ці вагони не можуть вийти з заводу, бо немає візків, вони стоять на тимчасових і навіть на приладах, які ми називаємо костилі…»
Керівник КВБЗ переконаний: таким чином російські конкуренти намагаються протистояти завоювання їхнього ринку виробництва вагонів.

«На мою думку, це політика ставлення Російської Федерації до України. Тому що всі технічні питання були вирішені в процесі роботи комісії, яка приїжджала на підприємство з Москви, аби забрати сертифікат, – каже В.Приходько. – Скажу як керівник і колишній головний інженер: за всіх недоліків виробництва литва, що існують в СНД, я вважаю продукцію Кременчуцького стальзаводу однією з найкращих. Якщо вже тут забирати сертифікат, тоді як працюють Нижній Тагіл, Алтай, інші російські виробники?
Річ утому, що Україна нині експортує в Росію 46-48% усіх вагонів, що купуються тамтешніми залізницями. Напевне, це не вигідно російським виробникам».

На питання «Програми плюс», чи не пов’язані проблеми кременчуцьких сталеварів із намірами бізнес-групи російського прем'єра В.Путіна «ВТБ» поглинути цей завод, Володимир Приходько відповів так: «Це можна віднести до категорії версій. Бо є ціна заводу, є власники.Я не думаю, що не існує такої ціни, за якої власники стальзаводу не продали б підприємство».

На уточнювальне питання, чи не є позбавлення сертифікату методом тиску на власників, аби ті знизили ціну, президент КВБЗ прокоментував:

– Я не маю права про це говорити, бо як фізична особа не маю акцій стальзаводу. Хоча наше підприємство має трохи акцій.

– А чи проявляла ця група інтереси до заводу?

– Звичайно! Вона два роки купувала литво. Було б дивно не розібратися з тим, у кого ти купуєш продукцію й не подумати над тим, а чом би не постачати це литво самому? Але це мої роздуми. А що у них в голові – не скажу. Ми цієї теми жодного разу не обговорювали.


Як відомо, 23 вересня РФ призупинила для Кременчуцького стальзаводу сертифікат на право виготовляти рами бокових візків для залізниць Росії. Приводом для цього рішення стала скарга колишнього головного інженера заводу Леоніда Бірюліна до Москви на якість продукції стальзаводу. Сертифікату позбавили після того, як позапланова перевірка із Москви виявила незначні порушення в ході позапланової інспекції.

Юлія Билина

Крюківський вагонзавод випускатиме у Білорусі вагони метро й ескалатори

Власне виробництво на території Білорусі, в Гомелі, відкрив цього тижня Крюківський вагонобудівний завод.

Цього тижня завершені процедури з реєстрації спільного українсько-білоруського підприємства, 15% якого належатиме Крюківському вагонзаводу.

Нове виробництво постане на базі Гомельського вагонобудівного заводу (колишній – вагоноремонтний завод ім..М.Калініна).

Двоє представників Крюківського вагонзаводу увійшли до складу керівництва нового підприємства.
Як пояснив Володимир Приходько, президент ПАТ «КВБЗ», це дасть змогу кременчуцькому підприємству не лише дещо послабити податкові навантаження, а й випускати в Білорусі продукцію, розроблену крюківськими інженерами. «Раніше ми практично не давали білорусам користуватися нашою документацією і технологіями. Бо не розуміли: кому ми її віддаємо – партнерам чи конкурентам, яких можемо виростити своїми руками. Тепер ми можемо діяти за власними планами», – пояснив В.Приходько журналістам рішення піти на створення нового підприємства.

За його словами, віднині продукцію Крюківського вагонзаводу, виготовлена спільно з білоруськими партнерами, буде значно легше продавати на території Білорусі. Бо вона вважатиметься не експортом, а національним виробництвом.

Щодо розподілу часток між партнерами, Володимир Приходько каже: за існуючими домовленостями кременчужани зможуть за бажання збільшити свою долю до 50%. Але поки що такої потреби немає.
Також у кінці листопада Крюківський вагонзавод постачає три ескалатори для Київського метрополітену. Також КВБЗ активно бере участь у тендерах, оголошених у зв’язку з модернізаціэю Московського метрополітену. Однак, подробиць цього контракту В.Приходько поки що не розголошує.

Юлія Билина

Кременчуцьких студентів і далі запрошуватимуть до Китаю

Кременчуцьких студентів і далі запрошуватимуть до Китаю
Ректор одного із найбільших університетів Китаю – міста Ланжоу – підтвердив намір запрошувати кременчуцьких вчених та студентів на навчання. Також він сподівається, що китайські студенти приїдуть в Кременчук. Лишилось знайти бажаючих вчитися англійською та опановувати по 80 ієрогліфів у день.

Професор Рен Енен, колишній міністр транспорту Китайської народної республіки, а нині ректор Ланжоунського університету, разом із своїми колегами відвідав цього тижня Кременчуцький університет. Як повідомили згодом на прес-конференції, китайські вчені проявили інтерес до автомобілебудівного факультету КрНУ ім.Остроградського, електромеханічного, а також цікавилися економікою. Побачене справило хороше враження на гостей і вони підтвердили намір здійснювати короткі обміни між вченими та студентами.
На сьогодні в університеті Ланжоу вчиться двоє кременчуцьких студентів. Як повідомив професор Рен, вони вже адаптувалися до тамтешніх умов.

Поки що невідомо, скільки ще наших вчених та студентів зможуть побувати в Китаї. Адже найбільшою проблемою, за словами ректора КрНУ Михайла Загірняка, залишається те, що навчання потребує досконалого знання англійської. А в ідеалі – китайської мови. На такі умови знайти охочих складно.
Між тим, в університеті Ланжоу дуже хороша матеріальна база. Це один із десять китайських навчальних закладів, що має право брати на навчання іноземних студентів. Стипендія в університеті становить 300 доларів, цього, за запевненнями китайської сторони, цілком вистачає на усі потреби студента. Порівняно з Кременчуком Ланжоу значно більший, там проживає майже 4 мільйони осіб.

Учений привіз із Бельгії пропозицію збудувати нам сміттєпереробний завод

Учений привіз із Бельгії пропозицію збудувати нам сміттєпереробний завод
Бельгійські підприємці згодні побудувати в Кременчуці на Деївці сміттєвпереробний завод, не вимагаючи від нас грошей. Це буде внесок європейців у захист екології, розповідає професор Кременчуцького університету В’ячеслав Мартинов, що днями повернувся з містечка Монс провінції Ено.

У грудні в Кременчуці може відкритися новий каток

На вулиці Київській, в районі автосалону, підприємець має намір відкрити крижаний каток.

Станеться це, за запевненнями мера, в грудні, напередодні Нового року.
Про це мер міста Олег Бабаєв повідомив кременчужанам учора, 29 листопада, під час звіту перед громадою за рік своєї роботи, відповідаючи на питання про те, коли запрацює каток в «Афінах».

Про каток на теориторії цього ресторану на Занасипу мер нічого не сказав. Певно, тому що це приватна власність і міська влада ніяк не контролює процесс відкриття чи закриття катків.

Натомість мер розповів, що через 2-3 роки великий льодовий палац збудують поблизу Міського саду, де донедавна розташовувалась база комунального підприємства Шляхово-ремонтно-будівельне управління.
За словами О.Бабаєва, за втілення мрії – побудувати критий льодовий стадіон - взявся «підприємець-ентузіаст». Прізвища ентузіаста О.Бабаєв не назвав.

Юлія Билина

45% опитаних відчувають, що після президентських виборів в Україні відбувається згортання свободи слова

45% опитаних українців відчувають, що після президентських виборів в Україні відбувається згортання свободи слова.
32% опитаних не відчувають згортання свободи слова, ще 22% - не визначились з цього питання. Такими є дані соціологічного опитування, проведеного у листопаді цього року на території усієї Української держави соціологічною групою «Рейтинг»

ТЕНДЕНЦІЇ:
• У листопаді 2011 фіксується найгірший за останні два роки показник: лише 32% не відчувають згортання свободи слова, з них категорично впевнені у цьому лише 9%. Таким чином після тимчасового покращення показників на початку 2011 року наприкінці року показники знову погіршилися. Варто нагадати, що у квітні 2010 не відчували згортання свободи слова дві третини громадян, сьогодні – вдвічі менше.
• Негативні тенденції зі свободою слова більше інших відзначають люди середнього віку, з відносно вищим рівнем освіти. Чоловіки більш гостріше відчувають проблему, ніж жінки.
• За останні півроку найбільше зросло відчуття згортання свободи слова серед мешканців Півночі, передусім Києва.
• На Півночі, Заході, Центрі та Півдні країни кількість людей, які відчувають згортання свободи слова, перевищує кількість опитаних, які таких процесів не бачать. Йдеться, передусім, про прихильників Громадянської позиції, Батьківщини, Свободи, УДАРу та Фронту змін.
• Водночас на Сході і Донбасі здебільшого не відчувають згортання свободи слова в країні. Йдеться, передусім, про прихильників Партії регіонів та КПУ.


Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)

Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%.

Терміни проведення дослідження: 25 жовтня – 6 листопада 2011 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська
Донбас: Донецька, Луганська

Помер Лев Євселевський – «батько» історії Кременчука

Цього тижня у США, в місті Сан-Франциско на 74-му році життя помер один із найвидатніших вчених та громадських діячів Кременчука, доктор історичних наук, професор Лев Євселевський

Кременчужанам ця людина добре відома тим, що Лев Євелевський намагався чесно досліджувати й правдиво описувати історію міста.

Науковою спадщиною історика є більше 400 праць.

Крім того, Лев Євселевський одним із перших заговорив про страшні наслідки для української нації сталінських репресій і доклав чимало зусиль для того, аби реабілітувати пам’ять невинно репресованих.

Першим Лев Євселевський опублікував також інші праці з історії міста, які не співпадали з радянською ідеологією в історичній науці – про мера Кременчука, який в період окупації рятував євреїв від розстрілів, а також правдиві свідчення про діяльність в Кременчуці українського націоналістичного підпілля – ОУН.


Народився Лев Ісаакович 2 січня 1928 року в Кременчуці.
До червня 1941 року навчався в середній школі №9.
У воєнні роки він – підлітком, ставши напівсиротою, працював в Узбекистані в колгоспі, потім на заводі. Повернувшись з евакуації, закінчив вечірню школу, а потім Полтавський педінститут.

Краєзнавством Лев Євселевський захопився, ще будучи викладачем історії в медичному училищі. Досліджував історію антифашистського підпілля на Кременчуччині. У 1965 році вийшов його перший краєзнавчий нарис про Кременчук. А вже в 1966 році – публіцістичний нарис «Чуєш, Дніпре!» про антифашистське підпілля у співавторстві з П.М.Пустовітом та Г.С.Барвінком. За цю книгу її авторам була присуджена обласна комсомольська премія імені П.Артеменка.

Особливу роль відіграв Л.І Євселевський у відродженні Кременчуцького краєзнавчого музею. Це він підняв питання про музей перед міською владою, був активним членом оргкомітету по його створенню.

За ініціативою Л.І.Євселевського і його безпосередньою участю були підготовлені монографії з історії вагонобудівного заводу, заводу шляхових машин, нафтопереробного та автомобільного заводів.

В 1970 році йому було присвоєно науковий ступінь кандидата історичних наук. Тема дисертації – «Революційна боротьба трудящих Кременчука (кінець ХІХ – початок ХХ століття)». В цьому ж році Лев Ісаакович перейшов працювати до Кременчуцького філіалу ХПІ. В 1989 році він захищає докторську дисертацію.

Як згадує Лідія Гришко, старший науковий співробітник Кременчуцького краєзнавчого музею, одним з перших серед учених України Л.Євселевський звернувся до аналізу причин і наслідків масових незаконних репресій за доби тоталітаризму. В 1989 році Л.Євселевський ініціював створення місцевого відділення Всеукраїнського історико-просвітницького товариства «Меморіал». Вивчення раніше наглухо закритих архівів КДБ, зустрічі з членами родин репресованих та з тими, хто вижив і повернувся з таборів, дали змогу численним невинним жертвам сталінських репресій, голодомору вийти із забуття.

Плідною була участь Євселевського у підготовці таких збірок біографічних нарисів, як «Реабілітовані історією», «Репресоване краєзнавство», серії брошюр «Історія Кременчуччини у біографічних нарисах» та ін. За вагомий особистий внесок у розвиток краєзнавства Льву Ісааковичу Євселевському присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України». Його історичний нарис «Кременчуччина з давніх часів до ХІХ століття», виданий в 1995 році, став цінним посібником для учнів загальноосвітніх шкіл. Тісна дружба та співпраця пов’язувала Льва Ісааковича і з краєзнавчим музеєм.

В 1996 році Л.І.Євселевський переїхав жити до США, у місто Сан-Франціско, де жили його рідні. Проте він продовжував підтримувати тісні зв’язки з науковцями Кременчука, надсилав свої статті на науково-практичні конференції з краєзнавства, публікувався в місцевих газетах, продовжував вивчати історію міста. До останніх днів свого життя він цікавився справами музею, давав поради щодо створення нової експозиції, ділився своїм баченням ролі музею в навчанні і, особливо, вихованні молодого покоління кременчужан.

Пам’ять про Л.І.Євселевеського назавжди залишиться в серцях кременчужан.

Юлія Билина,
Олександр Курилов

Позитивний рок у Кременчуці від гурту «Табула Раса»

Позитивний рок у Кременчуці від гурту «Табула Раса»
Легендарний український рок-гурт, якому цьогоріч виповнилося 22 роки, подарував кременчужанам заряд оптимізму і вибухової енергії.

111 зупинок мерія Кременчука обіцяє упорядкувати

111 зупинок  мерія Кременчука обіцяє упорядкувати
Щоправда, трапиться це, за прогнозами міського голови Олега Бабаєва, не раніше ніж через рік.
Поки що на сесію Кременчуцької міської ради, яка відбудеться завтра, 29 листопада, виносять питання про виділення земельних ділянок (загальною площею більше 3 гектарів) у постійне користування комунальному підприємству «Ринкова площа».

Холодну воду по бульвару Пушкіна обіцяють сьогодні

Відключення холодного водопостачання в центрі Кременчука, на бульварі Пушкіна, сталося через аварію на мережах.

Як повідомляє служба оперативного контролю міськвиконкому 1563, відновлення постачання води комунальники обіцяють сьогодні.

Точніше про час включення води можна довідатися в диспетчерській водоканалу 2-1045

Назад Вперед
Наверх
   
 

Партнери сайту

 
 
Програма Плюс
 
   
 

У вигляді календаря

«    Листопад 2011    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

У вигляді списку

Липень 2017 (123)
Червень 2017 (91)
Травень 2017 (71)
Квітень 2017 (101)
Березень 2017 (94)
Лютий 2017 (114)
 
   
 

Корисні телефони

 
   
   
   
 

Курс валют

 
 
Загружаємо курс доларавід minfin.com.ua…
 
   
   
 

Скачати

 
 
Перейменовані вулиці Кременчука
pereymenovan-vulic-kremenchuka.docx [29.44 Kb] (завантажень: 130)
Заява про реєстрацію бази персональних даних
скачати безкоштовно zayava.doc [252 Kb] (завантажень: 198)

Про доступ до публічної інформації
Закон України
zakon.doc [121.5 Kb] (завантажень: 130)
 
   
 

Партнери сайту


Магаполис



Бизнес-атлас Кременчука
 
Медіа-центр "Репортер"
Тел. для пропозицій: (0536)780879
Разробка сайту web-студія СтроимWeb
Використання опублікованої на сайті інформації у будь-якій формі можливе виключно з посилання на сайт http://rkr.in.ua. Обов’язковим є також посилання у вигляді гіперссилки на сайт «Репортер» http://rkr.in.ua, відкритої для пошукових систем, під час цитування інформації сайту з інших ресурсів.