Репортер » Список статей за 06.09.2011
Сортувати новини за: датою новини | популярністю | відвідуванню | коментарями | абеткою

Мерію тягне на розкіш. Проблеми шкіл - на плечі батьків

Мерію тягне на розкіш. Проблеми шкіл - на плечі батьків
Доки школярі ходять у старі їдальні, а їхні батьки міняють у класах за свої гроші вікна на пластикові, чиновники мерії Кременчука збираються на наступний рік оновлювати меблі та автівки.
Куплять також гарний килим для приймальні, в якій мер спілкується з простими кременчужанами.
А ще чиновникам придбають нові комп’ютери, бо, за словами віце-мера Андрія Погрібного у влади «великі плани, але ще не озвучені».

Вакцини на 100% обіцяють до жовтня

Вакцини на 100% обіцяють до жовтня
Про це повідомили у міській СЕС. Проте діти вже пішли масово до дитсадків. Батьки обурюються, що все літо чекали на вакцину, аби встигнути до нового навчального року. Медики ж, у свою чергу, пояснюють, що сьогодні черга на щеплення вишикувалася в основному серед минулорічних відмовників.

Мер обіцяє розпочати приватизацію гуртожитків



Після скарг мешканців малосімейок до міськвиконкому, області, Уряду, Президента мер Олег Бабаєв каже про суттєві зрушення.

Міська влада обіцяє вирішити проблему, яка рік ніяк не рухалася з місця. Це – приватизація кімнат у 30-и гуртожитках. Офіційно ця приватизація у місті проходить і депутати свої рішення з цього приводу виносять. У реальному житті ніяких змін не було. Нині ж міський голова Олег Бабаєв обіцяє, що питання вирішить і дуже скоро. Свою обіцянку він оприлюднив на сесії міської ради, на якій депутати міської ради дозволили приватизувати свої кімнати мешканцям іще чотирьох гуртожитків.
Цього разу йдеться про будинки №3, на вул. Сербіченка, №16, на вул. Гагаріна, №64, на вулиці Чапаєва та №27, на вул. Шевченка. Відповідне рішення з огляду на те, що реєстрацію мешканців цих гуртожитків раніше перевірили працівники УЖКГ виконкому, прийнято обранцями кременчужан.
Втім такі рішення про приватизацію вже приймалися по інших гуртожитках. Але сама справа з місця не зрушила. Бо не були встановлені приватизаційні тарифи.
“Ми рік тому виносили відповідні рішення про приватизацію, але рік минув і ми не вирішили, як саме слід їх приватизувати”, - зазначив у своєму виступі депутат міської ради Володимир Шапран.
На його думку, у цьому питанні міська влада ігнорує інтереси людей, які залишилися жити у гуртожитках і шанси яких отримати нині нову квартиру мінімальні. Отже, цим людям пощастило, що вони хоч мають дах над головою й у такому випадку влада могла б дати таким кременчужанам мінімум. Зокрема, не обіцяти приватизацію, яка гарантує, що цих кременчужан врешті-решт не викинуть з їхніх кімнат, а провести її насправді.
Інше, на чому наголошує Володимир Шапран, – спочатку гуртожитки потрібно було б відремонтувати, бо в цьому випадку людей залишають наодинці з комунальними проблемами. Однак це прохання – з нереальних. Звісно, ніхто й нічого ремонтувати не буде. Але.
“Ми найближчим часом почнемо приватизацію. З обласною адміністрацією така домовленість уже є”, - таку обіцянку міський голова Олег Бабаєв висловив у відповідь на зауваження, що приватизація гуртожитків у місті взагалі не проводиться.
“Питання в тому, що Полтавська облдержадміністрація наполягає, аби ми оформлювали приватизацію малосімейних гуртожитків через МБТІ. Ми ж прийняли рішення про проведення приватизації через КГЖЕПи – “Автозаводський” та ”Крюківський”. Тож ми будемо проводити приватизацію саме так. І всі документи виписуватимуть КГЖЕПи. Виходить так, що ми забираємо у МБТІ хліб, але наше рішення законне. Тож приватизація гуртожитків почнеться найближчим часом і про це є домовленість з областю”, - таке остаточне слово міського голови, який, певно, не давав би обіцянок, без вагомих причин.
Олександр Курилов
[i][/i]

У лікарнях літо було то спекотним, то спокійним


Цього літа до лікарень міста найчастіше потрапляли п’яні водії та пасажири, діти з переломами та вивихами, а також укусами мавп та білок. Традиційно до медичних закладів зверталися пацієнти з хронічними захворювання серця, судин та органів дихання.

У третій лікарні – ДТП та невдале купання
Цього літа у третій міській лікарні найчастіше мали справу із постраждалими у дорожньо-транспортних пригодах. За словами головного лікаря Вадима Українця, майже 85% із таких постраждалих були у стані алкогольного сп’яніння. На початку купального сезону, а точніше у червні-липні, у стінах лікарні побувало немало пацієнтів, які невдало пірнули під час відпочинку на воді. Щодо інших хворих, то саме пацієнти з інфарктами, інсультами, атеросклерозом займають стабільні та високі показники серед кількості прооперованих пацієнтів. У лікарні обурені, що держава не приділяє достатньої уваги такій серйозній проблемі. Тож не дивно, що надалі медики прогнозують лише погіршення стану здоров’я людей. За словами Вадима Українця, щороку саме восени збільшується кількість планових операцій. Вже у листопаді вони у повну силу набирають обертів і аж до травня проводять не менше однієї операції на день.

Влітку у першій лікарні «не сезон»
У першій лікарні розповіли, що це літо, у порівнянні з минулим, виявилося тихим і спокійним. За словами головного лікаря Галини Бородянець, це пов’язано з тим, що захворюваність серед населення сезонно знизилася. Адже загострення хронічних хвороб в основному припадає на початок весни та осені. Саме тому медики прогнозують, що кількість пацієнтів збільшиться вже наприкінці вересня. Найбільше людей лікують у гастроентерологічному та пульманологічному відділеннях. Тобто від традиційних гастритів до виразок, а також від ускладнених бронхітів до двостороннього запалення легенів. Влітку медики працювали у не досить завантаженому режимі, бо масового напливу хворих не було.

Понад 15 дітей не пішли 1 вересня до школи через травми
А от у міській дитячій лікарні влітку роботи медикам лише додалося. Саме через те, що усі маленькі кременчужани покинули стіни навчальних закладів та домівок, лікарям довелося «попітніти». До того ж найважчим виявився серпень, коли усі діти вже повернулися з таборів і відпочивали фактично без нагляду дорослих. Так, найчастіше постраждалих привозили до травмпункту. Причини різні – поранився на батуті, застрягла нога у спицях велосипедного колеса, упав із гойдалки, придавили пальця на дитячому майданчику, підвернув ногу на роликах і таке інше. У травматологічному відділенні розповіли, що такі травми призводять до гірких наслідків, - від звичайного розтягнення до ускладнених переломів кісток. Саме через травматизм 1 вересня до шкіл міста не підуть понад 15 дітей, бо будуть у лікарні.
Щодо іншого, то цього року почали більше констатувати укуси дітей тваринами. Таких травм було зареєстровано понад 60. Більше того, дітей почали кусати не лише собаки, кішки та змії, а й мавпи у зоопарках та білки у лісах. За словами батьків, їхню дитину вкусила мавпа узоопарку, коли вона її годувала. Минулого року таких випадків не було.
Ірина Бут



Чому кременчужанам більше подобаються стихійні ринки, ніж офіційні



Усе частіше кременчужани, особливо пенсійного віку, намагаються заробити грошей на вирощуванні овочів-фруктів на власних городах. Щоб поповнити сімейний бюджет додатковими коштами, потрібно не лише виростити картоплю чи капусту, але й вдало обрати місце для торгівлі. І тут починаються «ігри з совістю», адже хочеться якнайменше заплатити за місце на ринку і якнайвигідніше продати свій товар. Піти на офіційний ринок – віддати частину прибутку за «оренду торгової площі». «Присусідитися» до бабусь, які торгують біля зупинок громадського транспорту, – накликати на себе біду у вигляді контролюючих служб і міліціонерів, які попросять зібрати «пожитки» і піти звідси та ще й адмінпротокол складуть. Який саме варіант обирають торговці найчастіше і чому, можна дізнатися з інформації, яку надали керівники ринків, правоохоронці, санлікарі та пересічні кременчужани.

15 копійок - найдешевше «містове» на ринку у Кременчуці

В залежності від «вигідності» розміщення ринку на території міста, а також від того, які умови для торгівлі надаються, ціни за «містове» коливаються від 15 копійок до 15,5 гривень. Це за офіційними даними.
Розпочнемо з Молодіжного. У цьому районі працюють два офіційні продуктові ринки – «Аврора» і «Універсальний» (знаходиться в районі зупинки «Героїв Сталінграда»). З людини, що прийшла продавати невелику кількість овочів-фруктів на ринок «Автора», візьмуть за «містове» від 2 до 7 гривень. Такі цифри надало керівництво ринку.
Жодної копійки з вас не візьмуть за торгівлю у відкритих павільйонах «для простого люду» на ринку «Універсальний». Про це неодноразово наголошувала його директор.
«У нас є два торговельні ряди (біля павільйонів, де торгують рибою. - Ред.) для тих, хто на присадибній ділянці вирощує овочі і невеликими партіями приносить на ринок. За торгівлю на тих відкритих павільйонах ми не беремо плату за «містове», - повідомила керівник «Універсального» Олена Захаріна.
На території оптової бази на вулиці Московській з пенсіонерів теж готові «брати мінімум» - 1-2 гривні за торгівлю на спеціальних прилавках для «простого люду».
«Більше грошей за «містове» ми можемо взяти, наприклад, з людини, яка привезла на продаж сир, сметану, молоко. Тоді селянину доведеться заплатити 10 гривень за торгове місце», - додає керівник оптових баз на Московській В’ячеслав Колодяжний.
Керівництво ринку «Гвардійський» повідомило чітко визначену ціну на «містове» - 6 гривень. Так само є конкретно визначена ціна і на комунальному ринку «Ново-Іванівський». Тут повідомили, що вартість встановлена міською владою і становить 4,5 гривні за 1 погонний метр торговельної площі.
А от на «Троїцькому» вартість «містового» визначають в залежності від кількості товару, який привіз із собою торговець. Так, наприклад, якщо прийшла бабуся і принесла з собою сухофрукти або зелень, вона заплатить за торгове місце лише 15 копійок. Дорожче торгівля на «Троїцькому» обійдеться тим, хто продаватиме овочі-фрукти на вагу. Адже людина, що користується вагами, сплачує додаткові кошти, а це – близько 2 гривень. Якщо ж ви привезли на ринок мішок картоплі чи яблук, за «містове» доведеться заплатити 7 гривень 20 копійок. Але, як зазначає директорка «Троїцького», частіше торговець приїжджає з двома-трьома мішками овочів-фруктів і займає два торговельні місця, тому платить близько 15 гривень. До цього додається плата за використання вагів та за аналізи продукції, яку робить ветлабораторія. Фермери, які продають овочі-фрукти прямо з автомобілів на території ринку, заплатять за зайняте місце від 20 до 50 гривень.
Найдорожчим для торгівців був і залишається – ринок «Центральний». Для людей, які продають тут власноруч вирощені овочі-фрукти, звичайно, вдале місце для торгівлі, бо є великий потік покупців кожного дня. Проте й ціни на «містове» «кусаються».
«Людина, що продає овочі і має виторг не більше 50 гривень, заплатить за місце на ринку 8,5 гривень. За торгівлю фруктами – 10 гривень, ягодами – 15,5. Зазначу, що це вартість містового на відкритій території ринку», - повідомив директор ринку «Центральний» Костянтин Пономарьов. До цього слід додати вартість обстеження продукції у ветлабораторії та інші додаткові витрати, які є на кожному ринку.
Приблизно однакову суму заплатять торговці за місце на ринках правого берега Дніпра – «Крюків’янка» та «Правобережний». На першому вартість - 3-5 гривень, на другому - від 2,5 до 4 гривень.

«На ринку «обдеруть» як липку!»

Як зазвичай і буває, офіційна інформація часто не відповідає дійсності. Про що й розповідають люди, які спробували продавати власну продукцію на спеціально відведених для торгівлі місцях. Торговці скаржаться, що на офіційних ринках з них «деруть три шкури», не даючи заробити грошей. Також часто умови торгівлі на спеціально відведених для цього місцях майже нічим не відрізняються від стихійних ринків.
«Прийшла я в травні на «Аврору» продавати зелену цибулю, вирощену на власному городі. За «містове» з мене «здерли» аж 14 гривень, на додачу ще й 4 гривні заплатила за «лабораторію»! Скажіть, за що платити такі гроші??? Адже умови для торгівлі там не такі вже й шикарні, як ціна за «містове»! Мало того, що торгові ряди «для простого люду» знаходяться за територією ринку, та ще й під ногами – «земля». Коли йдуть дощі – тут неможливо торгувати. Стоїш у грязюці або калюжі, навіть сумку нема куди подіти. Та й покупці не хочуть заходити по коліна в калюжу, щоб купити домашньої картоплі», - обурюється Надія Михайлівна.
Розчарувавшись у «ринковому сервісі», жінка виходить на кілька годин увечері на одну із зупинок громадського транспорту, де потроху підторговує, щоб заробити «копійчину».
«Недорого можна продавати свої овочі на ринку, що на вулиці Героїв Сталінграда. Там за «містове» візьмуть одну-дві гривні. Але в будень тут дуже мало покупців. Найдорожчий ринок – «Центральний». Таким як я, там і робити нічого: велика конкуренція і «містове» дуже дорого обійдеться», - розповідає пенсіонерка Любов Степанівна.
Бабуся теж продає свої помідори на «стихійному» ринку і не бачить у цьому нічого поганого. Каже, що виростила овочі на власному городі, поливала, доглядала, збирала колорадського жука. Тому має право отримати за свій труд «надбавку» до пенсії.

Кременчужани залюбки купують продукти в пилюці

Міські санлікарі з року в рік порушують проблему стихійної торгівлі. Якщо з землі люди продають картоплю та огірки – це півбіди. Найбільше працівників міської СЕС турбує те, що з асфальту у спеку продають яйця, молоко, рибу і навіть домашню ковбасу. Подібна продукція, яку лабораторно не обстежували, може нанести здоров’ю людини непоправної шкоди.
Правоохоронці, які намагаються пояснити вуличним торговцям, що їхня діяльність є незаконною, з початку року склали вже понад 200 протоколів на порушників. Проте самі ж кременчужани, які купляють продукти на стихійних ринках, провокують торговців знову і знову повертатися на вулицю і продавати картоплю та молоко з землі. В міліції кажуть, що для покупців це зручно, вони по дорозі з роботи купують продукти, не заходячи до магазину. Та ще й на кілька гривень дешевше. І при цьому свято вірять, що якщо молоко біля свого будинку вони куплять у бабусі, то воно стовідсотково домашнє, якісне.
«Самі ж торговці пояснюють, що на офіційних ринках дуже дорого коштує «містове», а ще й за «лабораторію» потрібно заплатити. А тут «виїхала на півгодини, швиденько продала свої овочі і маю 20 гривень». Бабусі, наприклад, скаржаться, що їх держава не забезпечує гідною пенсією, а гроші потрібні і на ліки, і на квартплату – на все не вистачає. Молодші порушники правил торгівлі розповідають, що «з підприємства скоротили, а сім’ю годувати потрібно», - розповідає прес-офіцер міського управління міліції Тетяна Романчук.
Зараз боротьба з незаконною торгівлею має такий вигляд: якщо вас вперше застали за продажем картоплі у невстановленому місці, міліціонер зробить вам зауваження, попросить зібрати торби і піти додому. Якщо попадетесь вдруге – на вас складуть адмінпротокол. Під час третьої зустрічі з правоохоронцями міліціянти мають право конфіскувати товар і оштрафувати. Заплатити доведеться від 51 гривні.
Лілія Самойленко


   
 

Партнери сайту

 
 
Програма Плюс
 
   
 

У вигляді календаря

«    Вересень 2011    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

У вигляді списку

Грудень 2018 (40)
Листопад 2018 (111)
Жовтень 2018 (125)
Вересень 2018 (102)
Серпень 2018 (98)
Липень 2018 (85)
 
   
 

Корисні телефони

 
   
   
   
 

Курс валют

 
 
Загружаємо курс доларавід minfin.com.ua…
 
   
   
 

Скачати

 
 
Перейменовані вулиці Кременчука
pereymenovan-vulic-kremenchuka.docx [29.44 Kb] (завантажень: 269)
Заява про реєстрацію бази персональних даних
скачати безкоштовно zayava.doc [252 Kb] (завантажень: 272)

Про доступ до публічної інформації
Закон України
zakon.doc [121.5 Kb] (завантажень: 203)
 
   
 

Партнери сайту


Магаполис



Бизнес-атлас Кременчука
 
Медіа-центр "Репортер"
Тел. для пропозицій: (0536)780879
Разробка сайту web-студія СтроимWeb
Використання опублікованої на сайті інформації у будь-якій формі можливе виключно з посилання на сайт http://rkr.in.ua. Обов’язковим є також посилання у вигляді гіперссилки на сайт «Репортер» http://rkr.in.ua, відкритої для пошукових систем, під час цитування інформації сайту з інших ресурсів.